Подружні зради вже багато століть поспіль залишаються головним приводом для сварок і розлучень. Час йде, чоловіки і жінки заводять інтрижки на стороні, а компромісу все не видно. Можливо, ніякої моногамії у природі не існує? Розбираємося, чи можуть тварини і люди зберігати вірність одному партнеру все життя.
Моногамія у тварин
Моногамія – вид статевих відносин, в яких самець злучається з однією самкою протягом тривалого часу. Серед тварин таке явище зустрінеш нечасто: до моногамним відноситься лише 3% ссавців. Навіть у птахів, 95% видів яких на час шлюбного сезону утворюють пари, генетичні тести виявили безліч пташенят від інших самців.
Розкриємо пікантну таємницю прекрасних розписних малюрів. Може видатися, що їхні стосунки ідеальні: самець і самка утворюють довічну пару, і в світлий час доби ніяких свідчень подружніх зрад помічено не було. Але варто опуститися сутінків, як самичка відлітає «наліво», навідуючись до чужих самців. Як показали тести ДНК, в гніздах розписних малюрів лише кожне четверте пташеня – від рідного батька.
Вся правда про лебедину вірність
Зараз буде зруйнований романтичний міф про лебедину вірність: хоча пара особин дійсно проводить пліч-о-пліч все життя, це не виключає їх позашлюбних зв’язків. Справа в тому, що з точки зору еволюції утворювати пару з однією особиною – вигідно, і ні про яку любов тут мови, на жаль, не йде.
Потомство вимагає невпинної турботи і прожитку, а наявність надійного самця з кормом у дзьобі – додаткова гарантія продовження роду. З іншого боку, відкладати всі яйця в одне гніздо – ризиковано, бо самець намагається передати свої гени іншим самкам. Так і самочки теж не проти генетичного різноманіття своїх виводків.
Зверніть увагу: у видів, яким моногамія не властива, самці завжди яскравіші, більші і більш помітні, адже їм потрібно привертати увагу численних самок. Самці горил, що борються за право спаровування з усіма жіночими особинами своєї групи, набагато крупніше цих самок, у той час як моногамні гібони різних статей практично не відрізняються один від одного.
Моногамія у людей
Ось ми і підібралися до головного питання: чи можлива моногамія у людей? Вторинні статеві ознаки чоловіків і жінок відрізняються, але не так сильно, як у горил або павичів. Саме тому не можна сказати напевно, був у наших предків гарем, або ж вони жили моногамним життям, маючи багато зв’язків на стороні.
Дослідники вважають, що самець древньої людини допомагав одній самці, з якою і вступав у сексуальні стосунки. При цьому турбота про дітей та їх прожиток було завданням матері і мало цікавило батька. Як же тоді першим людським жінкам вдавалося прив’язати до себе самців?
Американський антрополог Оуен Лавджой стверджує, що це сталося завдяки банальному статевого розподілу праці і появи відносин «секс за їжу». Знайома ситуація, чи не правда? Навіть через мільйони років деякі пари продовжують дотримуватися такої тактики.
Людина перестала бути мавпою, коли припинила брати самок грубою силою, а почала проявляти навички мисливця. Можна припустити, що перший адюльтер здійснив давній чоловік, яки мав надлишок шкір і м’яса, що їх вистачило на декілька самок.
Не варто завчасно засмучуватися. Хоча історія еволюції і говорить нам, що сексуальна моногамія – явище рідкісне і не завжди доречне, людина все ж є істотою з розвиненим інтелектом і самосвідомістю. Вибір єдиного партнера, любов, бажання піклуватися про спільне потомство – наше досягнення, і рано чи пізно воно принесе свої плоди. Зрештою, діти, які виросли в міцних і щасливих сім’ях, часто виявляються здоровими, привабливими, успішними і розумними: природний відбір – на їхньому боці.
Натхнення: www.likar.info