Австралійські вчені висунули гіпотезу про те, що туберкульоз став заразним для людини і отримав епідемічне поширення з початку систематичного використання вогню стародавніми людьми. Свої висновки дослідники опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
В якості підтвердження своєї гіпотези співробітники Університетів Нового Південного Уельсу і Монаша привели кілька доказів, заснованих на даних еволюційної генетики, епідеміології і палеоантропології.
По-перше, наявні дослідження дають суперечливі оцінки появи найближчого спільного предка мікобактерії туберкульозу в людській популяції: приблизно від 6000 до 70000 років тому. Вчені припустили, що це сталося значно раніше, на користь чого говорить виявлення збудника в рештках давніх жителів Америки, а також той факт, що мікобактеріальні інфекції тварин походять від людських штамів, а не навпаки.
По-друге, для того, щоб природний мікроорганізм став ендемічним людським патогеном, йому необхідно пройти ряд еволюційних трансформацій. Він повинен придбати здатність заражати людей, передаватися між ними і забезпечити собі епідемічну присутність (тобто кількість людей, що можуть заразитися від одного хворого, повинна відповідати розміру спільноти). Для маловірулентних природних мікобактерій умови для цього можуть виникнути тільки при утворенні достатньо великих і стійких людських колективів, чому сприяло початок масового контрольованого застосування вогню (за сучасними оцінками, його освоїла гейдельберзька людина близько 300-400 тисяч років тому).
Зокрема, освоєння вогню значно стимулювало соціальні взаємодії: вони могли продовжуватися і в темний час доби, були пов’язані з централізованим приготуванням і заготівлею їжі на багатті, а також з підтримкою горіння. За гіпотезою вчених, такі тісні контакти сприяли передачі мікобактерій і їх селекції. Додатковим фактором стало вдихання частинок диму в погано вентильованих печерах та інших укриттях, яке подразнює слизові оболонки дихальних шляхів і підвищує їх сприйнятливість до патогену.
Крім того, освоєння вогню і пов’язані з ним соціальні зміни розширили географію поширення людей і відкрили їм доступ до нових джерел їжі. Це значно підвищило вірогідність контакту з природними мікобактеріями підвищеної патогенності (швидше за все, що мешкали в ґрунті), які могли стати предками сучасного збудника туберкульозу.
Щоб перевірити свою гіпотезу, вчені створили математичну модель, засновану на сучасних уявленнях про еволюційне походження хвороботворних мікробів. Згідно цієї моделі, кумулятивна ймовірність виникнення туберкульозу після освоєння вогню виявилася на кілька порядків вищою, ніж без нього.
«Якщо наша гіпотеза вірна, використання вогню стане яскравим прикладом того, що нові технології являють собою двосічний меч. Користь вогню багаторазово перевищує пов’язану з ним шкоду, але ризики технологічних інновацій включають можливість появи нових інфекційних захворювань», — пишуть автори роботи.