З кожним днем ростуть вимоги людини до рівня комфорту в квартирі, власному будинку або офісі. У прагненні відповідати всім цим вимогам, сучасні об’єкти включають в себе все більше інженерних комунікацій та обладнання. Для управління всім комплексом інженерних мереж у житловому будинку або торговому центрі, офісній будівлі або спортивній споруді встановлюються системи диспетчеризації.
Системи диспетчеризації будинків дають можливість оперативно контролювати, координувати управління різними інженерними об’єктами та мережами, технологічними процесами, що підтримують життєзабезпечення будівель. Крім того,
Найчастіше, під контролем систем диспетчеризації будівель знаходяться такі підсистеми, як: вентиляція і кондиціювання (у більш складних випадках ще й регулятори повітряних потоків, теплові завіси), тепло-і водопостачання, каналізація, охоронні та пожежні сигналізації, електропостачання, ліфтове обладнання. У цей перелік може входити й інше специфічне обладнання, яке також підключається до систем диспетчеризації.
Системи диспетчеризації дають можливість контролювати всю роботу інженерних мереж у режимі реального часу. Відомості про різні процеси, що відбуваються на віддалених об’єктах, протоколи їх роботи можуть бути отримані через системи диспетчеризації будівель, крім того, ці системи дозволяють оперативно змінювати параметри підконтрольних пристроїв.
Збір та обробка даних в системах диспетчеризації здійснюється за допомогою програмованих контролерів, що працюють як незалежно, тобто без зовнішнього управління, так і в координації з центральним пультом управління.
Системи диспетчеризації будинків бувають локальними або віддаленими. Локальні системи передають технологічні показники на пульт оператора, який розташований в тому ж самому будинку. Іноді такі системи диспетчеризації називають автоматизацією. Дистанційна система передає дані від однієї або декількох автоматизованих підсистем, розташованих віддалено, на центральний диспетчерський пункт. Дистанційні системи диспетчеризації будівель здатні керувати кількома об’єктами, на яких можуть бути встановлені власні локальні системи.
Стандартні системи диспетчеризації складаються з диспетчерського пункту і набору шаф автоматики, в які монтуються контролери, що забезпечують управління і збір даних з конкретного виду інженерного обладнання. Розташування, а також кількість шаф автоматики визначається для кожної з систем диспетчеризації будівель окремо, залежно від планування об’єкту і місць встановлення обладнання.
Вважається, що найкращим принципом комплектації шафи автоматики є топологічний принцип, при якому контролюється «все, що поруч». Зате інший принцип, функціональний, дає можливість шафі автоматики обробляти сигнали, що приходять з декількох однотипних пристроїв. Такий підхід до організації систем диспетчеризації дещо дорожчий, ніж топологічний, але буває єдино можливим на великих об’єктах, де функціонально різні підсистеми обслуговуються незалежними одна від одної службами.
Диспетчерський пункт обладнаний персональним комп’ютером з встановленими на ньому спеціалізованими програмами для систем диспетчеризації будівель. З ним через локальну мережу пов’язані контролери, встановлені у всіх шафах автоматики, причому число підключаються контролерів майже не обмежена.
Вирішити завдання повного контролю за життєзабезпеченням будівель, а особливо цілого комплексу споруд, на високому професійному рівні під силу тільки спеціалізованим компаніям, які візьмуться за комплексний монтаж систем диспетчеризації на об’єкті. Тільки так можна створити системи диспетчеризації будівель з максимально високою якістю виробництва робіт і по можливості в короткі терміни.