Команда вчених з Дослідницького центру НАСА Гленна, США, нещодавно провела демонстрацію технології, яка дозволить надсилати до поверхні Венери місії з розширеними можливостями. Команда вперше показала електронні компоненти, які здатні тривалий час працювати в суворих венеріанських умовах.
«Надалі розвиток цієї технології може дозволити істотно змінити сам підхід до спорядження венеріанських місій, зробивши можливими довгострокові місії до поверхні другої від Сонця планети нашої Сонячної системи», – сказав Філ Нойдек (Phil Neudeck), головний інженер-електронник проекту.
В даний час венеріанські посадочні апарати можуть функціонувати на поверхні планети всього лише кілька годин через суворі атмосферні умови. Температура на поверхні Венери складає приблизно 450 градусів за Цельсієм, перевищуючи температуру в побутовій кухонній духовці, а крім того, атмосфера планети складається з діоксиду вуглецю, що знаходиться під високим тиском.
Так як комерційно доступна електроніка в цих умовах не працює, то електронні компоненти, встановлені на попередніх венеріанських апаратах, були захищені за допомогою герметизованих посудин, що оберігають пристрої від високих температур і тиску. Термін служби цих посудин у венеріанських умовах становив лише кілька годин; крім того, вони мали значну масу, що істотно обмежувало масу іншого корисного навантаження, яке могло б бути додане замість них до обладнання місії.
Для вирішення цих проблем команда Гленна розробила і фізично побудувала мікросхеми з підвищеним терміном служби в екстремальних умовах, виконані з карбіду кремнію. Потім команда провела електричні тести для двох з цих виготовлених мікросхем на спеціальному випробувальному стенді Glenn Extreme Environments Rig (GEER), який з високою точністю імітує умови, що підтримуються на поверхні Венери. Ці мікросхеми виявились здатними працювати в умовах випробувань протягом 521 години – що приблизно в 100 разів довше, порівняно із зразками електроніки аналогічного призначення, пропонованими раніше для венеріанських місій.