Спеціалісти із Браунівського університету і Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі провели першу якісну оцінку побічних ефектів медитації.
Популярність східних духовних практик викликає інтерес до їх безпеки. За аналогією з тайцзіцюань, яке перетворилося з бойового мистецтва у гімнастику, зараз буддійські медитації нерідко розглядаються, насамперед, як система методів споглядального оздоровлення (mindfulness-based interventions, MBIs). При цьому більше 75 відсотків наукових робіт, присвячених ефектам подібних занять, зосереджені на їх позитивному впливі.
До можливих негативних наслідків медитації, згідно ряду спостережень, відносяться ризик психозів, маній, епілептичних нападів — поширеність таких випадків може недооцінюватися в 20 разів. Крім того, часто метою досліджень служить перевірка вузьких гіпотез, а експерименти проводяться з порушеннями.
Вивчення побічних ефектів буддійських практик також обмежено труднощами кількісної оцінки зв’язку між MBIs і симптомами. Натомість автори нової роботи (включаючи нейробіолога, психолога, релігієзнавців та методиста) провели якісний аналіз. З допомогою напівструктурованого інтерв’ю вони опитали 60 практикуючих представників шкіл тхеравада, дзен і тибетського буддизму у віці від 18 років. Бесіди припускали обговорення трьох тем: опис досвіду медитацій, в тому числі неприємного; інтерпретація вражень; і розповідь про способи захисту від негативних наслідків.
Крім респондентів, в ролі співрозмовників виступили 32 експерта — гуру або лікарів, які використовували MBIs в роботі. Вони відповіли на питання про практикуючих. Отримані дані дослідники опрацювали з урахуванням шести критеріїв причинності, які використовуються Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Управлінням по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) США та іншими організаціями.
Зокрема, зв’язок між суб’єктивною динамікою практик і станом здоров’я виявлялася за параметрами тимчасової близькості феноменів, загострення ранніх симптомів, висновки експертів та іншим. При відповідності відповідей двом і більше критеріями автори відносили явище до можливих побічних ефектів медитації. Результати показали, що 29 відсотків опитаних відчули негативні наслідки практик в перший рік, 45 відсотків — протягом десяти років.
Поширеність і тривалість побічних ефектів медитації (синій колір) та їх ускладнень (блакитний колір) / ©Jared R. Lindahl et al., PLoS ONE, 2017
Всього учені виділили 59 побічних ефектів, серед яких: тривожність, страх, зміни сприйняття, порушення сну, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Причому перелік включав в себе і умовно позитивні прояви, які нерідко супроводжувалися дискомфортом. Наприклад, підвищення концентрації уваги було пов’язано з ризиком нав’язливих думок (про необхідність зберігати стан не-розуму), а галюцинації — із зростанням тривожності при переході від інтенсивної медитації до виконання повсякденних дій. 82 відсотки практикуючих повідомили про підвищення емоційної чутливості, в тому числі паранойяльних проявів та емпатії. Багато відчували соматичні ефекти: біль, запаморочення, зниження сексуальності. Відповіді кожного практикуючого та оцінка експертів дозволяли в середньому встановити для симптомів чотири критерії причинності.
Негативний досвід переважної більшості респондентів повторювався: 88 відсотків з них, згідно з показником узгодженості, повідомили про схожі переживання. Часто мова йшла про помірні або тяжкі порушення в рамках однієї категорії ефектів, які тривають 1-3 роки (діапазон — від декількох днів до десяти років). Учасники також вказували, що побічні ефекти медитації впливали на їх повсякденне життя, і тільки 10 відсотків з них назвали негативний досвід незначним. За словами дослідників, робота доповнює наявні дані про можливі негативні наслідки духовних практик.