Німецькі геологи з’ясували, яким чином розпадалися суперконтиненти на окремі материки. Дослідники з Центру Гельмгольца встановили, що розпаду суперконтинентів передувала поява великих тріщин, які поступово (на кілька міліметрів в рік) розтягували земну кору і приводили до повного розриву.
Такі результати показала комп’ютерна модель, що імітувала процес розпаду суперконтинентів. Піком розтягування та зміщення земної кори, внаслідок появи тріщин став колосальний тиск, через який суперконтинент розколювався на кілька материків і ті починали віддалятися один від одного.
- Внутрішнє ядро Землі може бути багатим киснем
- Зростання мангрових заростей залежить від довгострокових коливань орбіти Місяця
Дослідивши берегові межі існуючих континентів, раніше вчені встановили, що на Землі періодично виникають суперконтинентальні цикли. Ці цикли означають, що континенти раз у кілька сотень мільйонів років об’єднуються в один суперматерик.
Останнім таким материком була Пангея, крім неї найбільш відомим вважається Родинія. Зараз континенти знову рухаються на зустріч один до одного, і в далекому майбутньому утворюється новий суперматерик — Амазія. Безсумнівно, що такі процеси будуть супроводжуватися глобальними кліматичними катастрофами.