Під час конференції, присвяченій посмертним переживань, медсестра Кімберлі Кларк Шарп розповіла про особистий досвід клінічної смерті, внаслідок чого вона зрозуміла, якого кольору любов.
Як розповіла Кімберлі, в 1970 році, коли вона була 22-річною дівчиною, у неї несподівано сталася зупинка серця під час прогулянки. Жінка розповіла, що прокинулася в незнайомому неймовірно гарному світлому місці, наповненому спокійною музикою. Раптом дівчина побачила вибух недалеко від себе, який був яскравішим від тисячі сонць, однак він не засліплював її, і дивитися на нього було приємно. Яскраве світло виявився золотистого кольору, і Кімберлі раптом усвідомила, що це і є любов. Від світла виходила потужна енергія тепла і доброти. Не знаючи як, але дівчина спілкувалася з цим неймовірним золотистим згустком енергії, і зрозуміла, що призначення людини на Землі – любити.
Після того, як сутність її наповнилася розумінням, дівчина захотіла повернутися в своє земне тіло. В наступну мить вона прийшла до тями вже в лікарні. Кімберлі пам’ятала все і тому розуміла, що свідомість людини насправді не замкнута всередині тіла, а знаходиться поза часом і простором. Більш того, воно може зв’язуватися з колективним розумом, черпаючи звідти всю мудрість людського буття.