Представлена нова оцінка площі річок і річкових потоків суші: вона опинилася в півтора рази більше, ніж вважали досі.
Геологи з Університету Північної Кароліни дали нову оцінку загальної площі поверхні річок і річкових потоків земної суші (за винятком територій, вкритих льодовиками). Вона склала вражаючі 773 тисяч квадратних кілометрів — майже наполовину більше попередніх оцінок. Про це Джордж Аллен (George Allen) і Тамлін Павельскі (Tamlin Pavelsky) пишуть у статті, опублікованій в журналі Science.
До недавнього часу вважалося, що річки та водні потоки суші грають лише помірну роль в кліматі, виконуючи функції транспортних коридорів, по яких розчинені в них сполуки вуглецю виносяться в океан. Однак сьогодні вчені розуміють, що вони також віддають парникові гази в атмосферу, вносячи відчутний внесок в глобальне потепління. І мова не тільки про вуглекислий газ: метан, оксид азоту та інші леткі сполуки потрапляють в річки і утворюються у великій кількості — завдяки людині, яка наповнює їх добривами і стічними водами. Згодом вони випаровуються з поверхні річок, тому від їх площі залежить і їх загальний внесок в кліматичні процеси.
Для отримання нових точних даних Аллен і Павельскі використовували дані супутника NASA Landsat. Спеціальний алгоритм дозволив оцінити кількість річкової поверхні на тисячах знімків, а потім об’єднати ці результати. За словами вчених, для перевірки роботи комп’ютера була задіяна «невелика армія студентів». Це і дало нову оцінку в 773000 (± 79000) кілометрів — на 44 відсотки вище попередньої. Автори також відзначили, що в найбільш освоєних людиною регіонах річки виявляються в середньому вужчими і більш розгалуженими.