Вчені з Іспанії та Великобританії прийшли до висновку, що через Сонячну систему проходить «вітер» темної матерії зі швидкістю 500 кілометрів на секунду. Цей потік гравітаційно пов’язаний з зоряним потоком S1, який залишився після поглинання Чумацьким Шляхом карликової галактики. Стаття дослідників опублікована в журналі Physical Review D.
S1 є групою з 34 зірок, які проходять через околиці Сонячної системи в напрямку, зворотному обертанню Чумацького Шляху. Він був відкритий в минулому році при аналізі даних, отриманих Слоановським цифровим небесним оглядом (Sloan Digital Sky Survey, SDSS), призначеного для картографування небесної сфери, а також космічним телескопом Gaia.
Загальна маса S1 порівнянна з масою карликової галактики в сузір’ї Піч, тому вчені вважають, що зоряний потік повинен бути пов’язаний з гало темної матерії.
Згідно з моделлю ?CDM (Лямбда-СіДіЕм, Lambda-Cold Dark Matter), крім звичайної баріонної матерії, з якої складаються зірки і галактики, є темна матерія, яка становить 22 відсотки всієї речовини у Всесвіті. Висновок про її існування був зроблений на основі спостереження за астрономічними об’єктами, які поводилися так, немов на них впливає прихована від прямого спостереження маса.
Передбачається, що темна матерія взаємодіє зі звичайною речовиною тільки через гравітаційні сили, тому її не можна виявити через реєстрацію електромагнітного випромінювання.
Дослідники за допомогою математичної моделі визначили, як S1 впливає на розподіл темної матерії в околицях Сонячної системи. На основі цього вони розрахували, як зоряний потік впливає на ймовірність виявлення вимпів (WIMP) — гіпотетичних частинок, складових темної матерії. Якщо вимпи існують, то їх можна виявити через реєстрацію детекторами світла, випроміненого при їх розсіянні на атомних ядрах.
Проте вчені прийшли до висновку, що вимпові детектори навряд чи зможуть зафіксувати ці події. Більш чутливими є детектори аксіонів — гіпотетичних частинок, які є іншим кандидатом на роль темної матерії.