Радикальна зміна місця проживання і звичного для людини середовища змушує її організм пристосовуватися до нових умов. Суттєві зрушення виявляють, якщо людина живе в новому місці не менше півроку.
Американське дослідження довело, що частина кишкової мікрофлори іммігрантів не справляється з переїздом і з часом гине, а знайти їй повноцінну заміну організму не вдається.
Для чого потрібні власні мікроби
Мікрофлора — це сукупність мікроорганізмів (штамів), яких відносять до нормальних мешканців організму. Їх можна виявити на шкірі, носоглотці, шлунково-кишковому тракті, статевих і сечовивідних шляхах свого власника.
Такі мікробні “співдружності” відіграють важливу роль у підтримці здоров’я. Вони впливають на імунітет, забезпечують бар’єрну функцію, допомагають протистояти інфекціям, виробляють потрібні речовини, що беруть участь у травленні та обміні речовин.
В порушенні функцій кишкової мікрофлори вчені вбачають одну з причин алергії, ожиріння, анемії, цукрового діабету і навіть хвороби Альцгеймера.
Як вивчали мікрофлору іммігрантів
Для населення країн, що розвиваються, на відміну від країн з “західним” укладом життя, характерна більша різноманітність мікрофлори, а також присутність штамів, специфічних для конкретного регіону.
В американському дослідженні брали участь іммігранти з Таїланду, а також корінні жителі Таїланду і уродженці США з Європи та Америки. Всього обстежили 514 тайських хмонгів і каренів, включаючи іммігрантів першого і другого покоління, і 36 уродженців США.
У всіх учасників експерименту були взяті зразки кишкової мікрофлори, зібрані дані про дієтичні вподобання і зафіксовані антропометричні показники. Проводилася оцінка змін мікрофлори в динаміці — з урахуванням тривалості життя іммігрантів у новій для них країні (США).
Які результати важливі
Зміни в складі кишкової мікрофлори іммігрантів дали про себе знати через півроку життя в новій країні.
Втрачалася вихідна різноманітність мікроорганізмів, звичні для людини штами витіснялися і замінювалися іншими видами, характерними для уродженців США. Проте сформований у результаті новий спектр кишкової мікрофлори переселенців виявився істотно біднішими, ніж властивий корінним жителям країни. Поступове зближення показників відбувається тільки у другому поколінні іммігрантів.
У цьому автори дослідження вбачають одну з можливих причин високих показників захворюваності на ожиріння в середовищі переселенців. Чи можна впливати на ці процеси, ученим належить з’ясувати.