Легенди про Атлантиду століттями залучали відважних мандрівників і дослідників, але є на світі і куди більш цікаві загадки. Геологи відтворили майже чверть мільярда років історії величезного пласта суші, який тепер перебуває під водою. Але мова не йде про глибини океану — велика частина цих загадкових земель прихована прямо під південною частиною Європи.
Велика Адрія — це зниклий континент, єдиними видимими свідченнями якого сьогодні є вапнякові та інші породи, виявлені в гірських хребтах південної Європи. Вчені вважають, що спочатку вони були морськими відкладеннями, які в результаті зрушення тектонічних плит були підняті з дня океану. Однак, форма, розмір та історія тієї древньої суші були приховані безліччю дрібних тропічних морів протягом мільйонів років. Так що реконструкція їх — процес дуже трудомісткий і складний, а тому нова робота викликала у науковому середовищі великий інтерес.
Доуве ван Хінсберген, геолог з Утрехтського університету в Нідерландах, розповів, що у Великій Адрії була «складна, жорстока історія». Близько 240 мільйонів років тому вона відкололася від суперконтиненту Гондвана (який сьогодні включає в себе Африку, Південну Америку, Австралію, Антарктиду, Індійський субконтинент і Аравійський півострів) і стала самостійним утворенням. Вчені впевнені, що з тих самих пір вона поступово зрушила на північ. Приблизно 140 мільйонів років тому вона являла собою ділянку суші розміром з Гренландію, здебільшого зайнята тропічними морями — в них донні відклади формувалися в майбутню скельну породу. Потім, зіткнувшись зі землями сучасної Європи (приблизно 100-120 мільйонів років тому) Велика Адрія розкололася на куски і виявилася похована під континентом. Лише частина скель, що утворилися в результаті зіткнення, залишилася на поверхні планети — їх і вивчають геологи.
Ускладнює роботу науковців ще і той факт, що ці скелі розсіяні по більш ніж 30 країнах, від Іспанії до Ірану. Крім того, необхідне для реконструкції ПЗ з’явилося лише нещодавно.
В результаті аналізу даних, зібраних за 10 років кропітких геологічних вишукувань, вчені з’ясували, що Велика Адрія не просто зіткнулася з Європою — вона оберталася проти годинникової стрілки, штовхаючи і дряпаючи інші тектонічні плити. У рік зіткнення просувалася лише на 3-4 сантиметри, але в результаті був зруйнований фрагмент земної кори товщиною 100 кілометрів! З-за цього дрейфуючі землі провалилися глибоко в мантію.