У лабораторних дослідженнях лісових пожеж азотиста кислота здається другорядною дійовою особою, часто недостатньо представленою в атмосферних моделях. Але в реальній атмосфері, під час лісових пожеж, ця хімічна речовина відіграє провідну роль – вона різко підвищується до критичних і непередбачуваних рівнів. Це призводить до збільшення забруднення озоном і погіршення якості повітря, згідно з новим дослідженням, проведеним Університетом Колорадо в Боулдері (CU Boulder) і Бельгійським інститутом космічної аерономії (Royal Belgian Institute for Space Aeronomy). Результати публікує журнал Nature Geoscience.
Азотиста кислота в димі лісових пожеж прискорює утворення окислювача, гідроксильного радикала або ОН. За оцінками групи, азотиста кислота була відповідальна за 60% утворення OH в шлейфах диму в усьому світі – це, безумовно, головний попередник гідроксильного радикала у свіжих шлейфах вогню. Таким чином, OH може розкладати парникові гази, а також прискорювати хімічне виробництво озонового забруднення – в деяких місцях до 7 частин озону на мільярд. Цього достатньо, щоб рівень озону перевищив регламентований рівень в США і Європі.
Азотиста кислота, хоча і присутня у великій кількості після лісових пожеж, швидко розкладається на сонці, і тому її надзвичайно важко вивчати. Команда CU Boulder працювала з європейськими колегами, щоб об’єднати два набори даних:
- Глобальні виміри за допомогою супутникового приладу TROPOMI, котрий спостерігав азотну кислоту в шлейфах лісових пожеж по всьому світу;
- Спеціальні прилади, використані на літаках під час дослідження пожеж в 2018 роках Тихоокеанський північний захід під час кампанії BB-FLUX.
«Одночасні вимірювання, проведені в різних часових і просторових масштабах, допомогли нам зрозуміти і використовувати перші глобальні виміри азотної кислоти нашими бельгійськими колегами» – заявив Волкамер. Маючи в своєму розпорядженні нові дані, Волкамер і його колеги, включаючи Ніколаса Тейса, провідного автора дослідження з BIRA, могли ретельно вивчити супутникові дані про велику кількість лісових пожеж у всіх основних екосистемах по всій планеті, щоб оцінити викиди азотної кислоти.
«Викиди азотної кислоти в порівнянні з іншими газами, які беруть участь в утворенні озону, варіюються в залежності від екосистеми, з найнижчими в саванах і луках і найвищими в позатропічних вічнозелених лісах», – пояснює Кайл Зарзана, вчений-хімік з CU Boulder, який керував розгортанням приладів для вимірювань з літаків і співавтор нової статті.
Натхнення: hightech.fm