Свого часу, коли я працював в типографії, я зрозумів, що для того, щоб уникнути непорозумінь з замовником необхідно відмовитись від телефонних або приватних перемовин, назавжди.
Звичайно не всі оцінили цей мій крок, і певна частина клієнтів перестала розміщати замовлення, але наскільки був задоволений я, складно передати словами.
Після того як всі замовлення, вказівки, побажання та перемови стали фіксуватись в електронній переписці, кількість клієнтів які пред’являли нами претензії по відповідності замовлення технічному завданню зменшилась до нуля!
Виявилось, що неможливість опротестувати зафіксовані в листі слова не дозволяла клієнтам використовувати настільки улюблені ними:
“Я цього не міг сказати”, “Я цього не замовляв”, “Ми так не домовлялись”, “Все повинно було бути зроблено взагалі на так”, “Я цього не памятаю, а значить цього не могло бути”, ”Цього не було в моєму макеті”.
Зафіксовані у переписці слова стали нашим головним захистом, від неузгодженостей та інколи зловмисному бажанню клієнта уникнути відповідальності.
До чого це я?
Прочитав на тижні дуже цікаву думку російського методолога В’ячеслава Глазичева, про те яким чином в Америці побудована система комунікації з владою і зомлів:
“Чому в Америці рівень корупції помітно нижче, ніж в Європі?
Тому що заборонена форма прямого спілкування з чиновником – її просто немає!
Спілкування можливе лише через пошту!
Тільки поштова схема.
І тут треба сказати, що це дуже грамотний підхід. Бо слабка людина.
Звичайно повне усунення прямого спілкування з клерком не виключає можливості корупції на вищих рівнях і домовленостей в гольф-клубі, але поле низової та середнього рівня корупції це дуже сильно звужує.
А поки зберігається формулювання “прийом з особистих питань” – перемогти корупцію не вдасться”.
Як геніально просто!
Знеособлена задокументована в листі комунікація не з людиною, а з виконувачем певні функції співробітником який своє власне бажання використати своє службове положення аж ніяк не може задовольнити через фактичну неможливість зробити це приватно або таємно!
При цьому вся комунікація є прозора, підзвітна та унеможливлює відмову громадянину у випадку якщо його вимоги законні.
Така модель взаємодії громадянина і чиновники – єдина з можливих у випадку коли ми не тільки публічно декларуємо наше бажання перемогти корупцію, а ще й дійсно робимо для цього певні кроки!
Уявляєте на скільки скоротиться кількість бажаючих займати хлібні місця де за видачу будь-яких довідок та дозволів кожного дня можна було отримувати “невеличкі подарунки – вдячності”, тільки за те, що ти виконуєш свою роботу відповідно посаді та штатному розкладу.
Реалізувати таку модель в Україні дуже просто – через цифрові або електронні послуги.
Уявляєте яка буде ломка у корупціонерів бюрократів, коли єдиним засобом комунікації стане спеціалізована цифрова мережа, в якій буде зафіксоване кожне слово, кожна відповідь, кожна відмова, І ніяких тобі приватних зустрічей, ніяких таємних телефонних перемов.
Більш ніж вірогідно після впровадження такої платформи корупційна система може дійти до прямого саботажу або навіть страйку, тому що працювати за зарплату наші бюрократи ніколи не вміли і навряд колись навчаться.
Олег Чеславський, український громадський діяч, експерт в галузі медіа та комунікацій, голова громадської організації “Укрмедіа“.