«Острівці лісу» серед боліт Амазонії – це спадщина сільського господарства, яким вже багато тисяч років.
Сучасній науці відомо зовсім небагато місць, де вдалося виявити сліди найперших спроб культивувати рослинні культури для сільськогосподарських потреб. Савана Льянос-де-Мохос (Льянос-Мохос) на півночі Болівії – одне з них. Вона всіяна тисячами лісових масивів, що піднімаються над водою і болотами. Багато з цих «островів лісу», як їх називають дослідники, вважаються залишками людського житла раннього і середнього голоцену.
Завдяки аналізу відкладень, виявлених на деяких з цих «островах», вчені виявили ознаки того, що дані ділянки справді використовувалися для вирощування маніоки і мускатного гарбуза понад 10 000 років тому.
Це, на перший погляд, незначне відкриття, насправді говорить багато про що. Воно відсуває час початку обробітку землі в цій частині світу на цілих 8000 років углиб історії. Вчені й уявити не могли, що південно-західна Амазонія може приєднатися до Китаю, Близького Сходу, Мезоамерики та Анд як до однієї з областей, де зародилася цілеспрямоване землеробство – одна з найважливіших віх в розвитку цивілізацій минулого.
Коли приблизно 10 000 років льодовиковий період пішов на спад, людина почала обробляти грунт, змінюючи географію лісових масивів. «Такі острівці лісу, за фактом, повністю штучні, вони не використовують природні ландшафтні особливості», – пишуть вчені. Вони кажуть, що тисячі острівців родючості несуть на собі сліди людської діяльності. Судячи з усього, на грунті вирощували маніоку, сквош (також відомий як мускатний гарбуз) і навіть кукурудзу – це досить непогана різноманітність раціону, що дозволяло людям виживати навіть в важких умовах.
Натхнення: www.popmech.ru