Магнітне поле проіснувала зовсім недовго, що підказали зразки порід, привезені космонавтами місій «Аполлон» з супутника нашої планети.
Невдовзі, після того, як Місяць сформувався близько 4,5 мільярдів років тому, він почав генерувати магнітне поле – захисну оболонку, яка відхиляє заряджені частинки Сонця. Аналіз місячних гірських порід показав, що місячне магнітне поле зникло, принаймні, 4 мільярди років тому.
Намагнічені місячні камені, привезені на Землю кілька десятиліть тому, були першою підказкою того, що на Місяці, можливо, колись була внутрішня динамо-машина, в якій кружляли багаті залізом розплавлені гірські породи, створюючи магнітне поле. Але як довго існувало магнітне поле Місяця? Це вчені з’ясували тільки тепер.
Ядро Місяця «дуже маленьке», – говорить геофізик Джон Тардуно з Університету Рочестера в Нью-Йорку. У новому дослідженні Тардуно і його колеги вивчили намагніченість декількох зразків місячних порід.
Аналіз магнетизму крихітних осколків металу, вкраплені в кристали віком 3,9 мільярда, 3,6 мільярда, 3,3 мільярда і 3,2 мільярда років, показав, що ці породи були дуже слабо намагнічені.
- «Вебб» сфотографував рідкісну зірку, яка «готується» стати надновою (відео+фото)
- Астрономи пояснили причину погодної аномалії на Нептуні та Урані
- Під поверхнею північного полюса Марса виявлені величезні запаси водяного льоду
При цьому шматок місячного скла, що утворився під час падіння метеорита близько 2 мільйонів років тому, «мав сильне магнітне поле – трохи слабше, ніж у Землі сьогодні», – каже Тардуно. Це дуже дивно, оскільки «всі згодні з тим, що зараз на Місяці немає магнітного поля. Не було його і 2 мільйони років тому, – міркує вчений. – Як це сталося?”.
Зіставивши результати дослідження, вчені зробили висновок, що місяць не буде вже генерувати магнітне поле протягом як мінімум 4 мільярдів років. Намагнічення ж шматочка скла сталося через удар метеорита, який і сформував скло.
Ідея того, що удар метеорита може викликати сильне намагнічування гірських порід, обговорювалася в багатьох наукових дослідженнях. Оскільки метеорит падає на поверхню Місяця на величезній швидкості, його удар частково іонізує частинки поверхні, створюючи густу намагнічену плазму. «Скло, рухаючись через плазму, набуло таку сильну намагніченість», – припускають дослідники.
Місяць багаторазово піддавався ударам метеоритів. Це означає, що інші сильно намагнічені місячні зразки, над якими мізкували вчені, могли пройти той же шлях. Якщо це так, то припущення про те, що магнітне поле Місяця зникло всього 1 млрд років тому, невірне.
Якщо місячне магнітне поле дійсно зникло близько 4 мільярдів років тому, то під поверхнею супутника має бути чимало гелію-3 і води.
Натхнення: www.popmech.ru