Вчені з Німеччини та США знайшли докази того, що хмарні шари Венери можуть отримувати стільки ж сонячної енергії, що і поверхня Землі. Тому там є умови для фотосинтезу, причому не тільки вдень, але і вночі — через теплову та інфрачервону енергію, що виходить від атмосфери й поверхні Венери.
Робота дослідників з Каліфорнійського політехнічного університету в Помоне (США) і Технічного університету Берліна (Німеччина) опублікована в журналі Astrobiology. За допомогою вимірювання потоків фотонів, що виходять від гарячої поверхні Венери, і такого ж потоку в умовах фототрофні середовища на Землі, а також в океанських гідротермальних жерлах і Чорному морі дослідники показали, що в хмарах нашої «гарячої» сусідки цілком можливий фотосинтез, та ще круглу добу.
Днем його, як і на нашій планеті, живить сонячне світло, а вночі — інфрачервоне і теплове випромінювання, яке надходить з атмосфери Венери й від її поверхні. Причому цієї енергії набагато більше, ніж отримують, наприклад, бактерії в глибинах земних морів і океанів. Таким чином, гіпотетичні фототрофи повинні буквально процвітати в подібних умовах.
Перспективні висновки вчених на цьому не закінчуються. Вони вважають, що після фільтрації через атмосферу Венери сонячне світло «очищається» і від більшої частини шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Середні й нижні хмари планети отримують приблизно на 87 відсотків менше потоку УФ-випромінювання в порівнянні із земною поверхнею. Тому венеріанська атмосфера може виконувати функцію озонового шару на Землі.
Також автори знайшли підтвердження того, що ці хмари частково складаються з нейтралізованої сірчаної кислоти. Отже, вони можуть бути більш сприятливими для розвитку життя, ніж передбачалося. Через це, на думку дослідників, венеріанські хмарні шари, ймовірно, підходять для розвитку потенційних мікробів.
Натхнення: naked-science.ru