Сьогоднішні телескопи дозволяють астрономам заглянути на 13,75 мільярда років в минуле. Вважається, що саме такий вік нашого Всесвіту. Але що знаходиться за межами наших спостережень?
Відповідно до теорії Великого вибуху, наш Всесвіт народився приблизно 13,75 мільярда років тому і з того часу зміг розширитися з неймовірно щільної «точки» до сьогоднішніх розмірів. Вважається, що Всесвіт розширювався зі швидкістю світла. Керуючись цим фактом і положеннями теорії відносності вчені прийшли до прийнятого сьогодні значенням віку Всесвіту.
Відомо, що наш простір постійно розширюється і найвіддаленіший його край відповідає часу початку Великого вибуху. На сьогодні найдальша область, що вчені можуть бачити – це поверхня останнього розсіювання. Саме звідти приходять фотони реліктового випромінювання, яке виникло майже відразу після Великого вибуху. Поверхня останнього розсіювання відображає момент, коли Всесвіт стає прозорим для випромінювання.
За цією областю розташовується те, що поки не підвладне вивченню нашими приладами. Ми не можемо побачити тієї області, що розташована за поверхнею останнього розсіювання через те, що вона непрозора для випромінювання. Адже саме світло дозволяє нам бачити віддалені об’єкти й судити про їх властивості.
Попри те, що не можна побачити те, що відбувається за поверхнею останнього розсіювання, астрономи можуть судити про простір за нею. Для цього вони спостерігають, який вплив вона робить на існуючі астрофізичні об’єкти. Більш того, відповідно до сучасної теорії Лямбда-CDM, галактики віддаляються один від одного з прискоренням. І чим далі галактика, тим швидше вона віддаляється від нас.
Це означає, що в якийсь момент швидкість віддалення галактик перевищить світлову і ми перестанемо їх бачити. Ці об’єкти підуть за горизонт, але не зникнуть. Цей факт означає, що, можливо, за межами спостережуваного всесвіту лежить ще величезний простір, прихований від нас межею швидкості світла.
Натхнення: www.popmech.ru