Молоді сонячні системи дуже хаотичні. У них відбуваються каскадні зіткнення, які визначили і зовнішній вигляд нашої Сонячної системи, відзначають автори нової роботи.
Нове дослідження, засноване на осколках астероїдів, допомагає зрозуміти, скільки тривав цей хаос. Астрономи знають, що астероїди практично не змінилися з моменту, коли вони утворилися — в ранній Сонячній системі мільярди років тому. Вони схожі на кам’яні капсули часу, в яких зберігається багато підказок про ранню Сонячну систему.
Автори нової роботи вивчали залізні метеорити – це фрагментами ядра більших астероїдів. Зокрема вони досліджували їх склад: ізотопи паладію, срібла і платини. Вимірюючи кількість цих ізотопів, вчені можуть визначити, коли в ранній Сонячній системі відбувалися ті чи інші події.
Дослідники зібрали зразки 18 різних метеоритів, які колись були частиною ядра залізних астероїдів. Потім вони виділили з них паладій, срібло і платину і використовували мас-спектрометр, щоб виміряти концентрацію різних ізотопів всіх трьох елементів. Конкретний ізотоп срібла має вирішальне значення для висновків.
В результаті вони змогли визначити час зіткнень астероїдів з Землі більш точно, ніж будь-коли раніше. Виявилося, що всі досліджені ядра астероїдів були відкриті майже одночасно, протягом періоду від 7,8 до 11,7 млн років після утворення Сонячної системи. Для астрономів відрізок часу в 4 млн років — це небагато. Тому вони роблять висновок, що рання Сонячна система могла бути дуже хаотичним місцем, де астероїди часто стикалися.