Пропозиції післявоєнної відбудови України зосереджені на “зеленій реконструкції”, проте деякі технології все ще знаходяться на більш ранніх і дорогих етапах свого розвитку – наприклад, виробництво сталі DRI-EAF.
Для деяких секторів потрібно буде зробити вибір, пишуть експерти Девід Саха, Павло Білек, Рувен Стаббе та Мануель фон Меттенхайм у VoxUkraine.
Вони пояснили, що велика частка галузей постачання електроенергії, металургії, системи централізованого теплопостачання, що успадковані від радянських часів, залежали від вугілля та природного газу, зокрема з Росії.
“Вся ця інфраструктура зазнала величезної шкоди внаслідок російської атаки, за останніми оцінками, збитки інфраструктурі становили $105,5 мільярдів. Незважаючи на те, що Україну необхідно сильно підтримувати у відбудові пошкоджених та знищених активів, ми стверджуємо, що реконструкція не повинна відтворювати старі довоєнні активи, засновані на викопних копалинах”, – йдеться в матеріалі.
Для української енергетичної безпеки життєвоважливою є заміна старих електростанції або металургійних заводів новими, зеленими, а енергонеефективних будинків сучасними, теплоізольованими.
Довоєнні драйвери екологізації економіки
Ще до повномасштабного вторгнення декарбонізація була імперативом для України.
Розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) все більше впроваджуються по всьому світу, а витрати на ВДЕ та виробничі методи продовжують знижуватися у порівнянні з викопною енергією. Так капітальні витрати сонячну енергію вже нижчі, ніж на газову, а сама сонячна енергія безкоштовна.
Капітальні витрати за технологіями (євро/кВт)
“Хоча в деяких областях, таких як промисловість, судноплавство або авіація, технології з нульовим викидом вуглецю ще не перебувають у такому зрілому стані, безперервна зміна динаміки витрат у бік зелених технологій триватиме й у майбутньому – прискорена завдяки посиленню зусиль з декарбонізації через нову геополітичну ситуацію”, – зазначили в матеріалі.
Так завдяки плану REPower EU імпорт викопного палива з Росії скоротиться на 66% до кінця 2022 року та повністю припиниться до 2027 року.
Окрім того, деякі сектори економіки України, що засновані на викопному паливі вже були неекономічними до війни, зокрема вуглевидобувна промисловість. Так для вугільних регіонів розробляли плани “справедливого переходу” та впроваджували програми з енергоефективності.
Україна також зазнала значного політичного тиску. Так оновлений національно визначений внесок, необов’язковий план для сприяння досягненню глобальних цілей Паризької угоди, вимагав скорочення викидів парникових газів на 65% у 2030 році порівняно з 1990 роком і досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року. Також членство в Енергетичному співтоваристві спричинило впровадження подальших екологічних норм ЄС, таких як Директива про промислові викиди та ймовірний CBAM.
Посилений тиск на декарбонізацію
“У контексті поточної геополітичної напруженості економічна залежність від імпортованого викопного палива передбачає величезний ціновий ризик для будь-якої економіки в порівнянні з енергією з ВДЕ, що має лише капітальні витрати”, – зазначили автори.
Індекс цін на енергетичні товари (квітень 2020 р. = 100)
Щомісячна волатильність цін на енергоносії
Україна отримувала близько 25% вугілля та 50% нафти з Росії (прямо чи опосередковано), тому збереження залежності від викопного палива виходить за межі цінових. Однак заміна постачальника, особливо для природного газу, потребує відповідної інфраструктури трубопроводів.
Окрім того, вступ України до ЄС означатиме значне посилення вимог екологічної політики, зокрема впровадження системи торгівлі викидами ЄС (EU-ETS) для великих заводів-забруднювачів, відповідних нормативних актів (або ETS 2 на стадії розробки) щодо викидів меншими забруднювачами та низки нормативних актів, таких як енергоефективність у будівель.
Технології та організація зеленої реконструкції
“Зелена реконструкція є необхідністю для забезпечення виживаності та конкурентоспроможності економіки України в майбутньому”, – зазначили в матеріалі.
Вона має “замінити” зруйновані або пошкоджені активи, що пов’язані зі старою економікою, заснованою на викопних ресурсах, на нові технології.
Приклади “зелених” варіантів реконструкції пошкоджених/зруйнованих активів
Початкові інвестиційні витрати на зелені технології будуть вищими в порівнянні зі старими. Проте протягом життєвого циклу активів буде відбуватися економія, оскільки витрати на енергію або паливо нижчі в порівнянні зі старими технологіями.
Натхнення: ecopolitic.com.ua