Газовий гігант GJ 896ab обертається навколо однієї із зірок в тісній парі червоних карликів, рухаючись при цьому у зворотному напрямку.
Над поверхнею GJ 896AB видно зірки подвійної системи: погляд художника / ©Sophia Dagnello, NRAO, AUI, NSF
З тисяч відомих сьогодні екзопланет лише кілька штук знайшли за допомогою астрометрії – надточних змін в положенні їх материнських зірок. Тяжіння досить масивного тіла, що обертається навколо зірки, змушує її злегка коливатися, хоча відхилення настільки малі, що метод важко назвати продуктивним. Однак нещодавно саме астрометрія допомогла не тільки помітити нову екзопланету, але і вперше визначити тривимірну структуру її орбіти. Про це відкриття розповідається в статті, опублікованій в The Astronomical Journal.
Вчені з Мексики, Німеччини та США спостерігали подвійну систему GJ 896AB, яка знаходиться всього в 20 світлових роках. Вона включає пару невеликих і тьмяних червоних карликів масою в 44 і 17 відсотків від маси Сонця. Їх розділяє приблизно така ж відстань, як Нептун — від Сонця, повний оборот навколо центру зірки роблять за 229 земних років. Для нового дослідження системи астрономи використовували масив радіотелескопів VLBA, а також архівні дані спостережень в оптичному діапазоні. Слабкі коливання в русі більшої зірки цього тандему показали, що навколо неї обертається екзопланета.
Орбіти в подвійній системі GJ 896ab / ©Sophia Dagnello, NRAO, AUI, NSF
Вчені підрахували, що це газовий гігант в 2,3 раза важче Юпітера, що робить річний оборот за 284 нашої доби. Орбіта GJ 896ab трохи менше, ніж у Венери, і завдяки VLBA її вдалося визначити у всіх трьох вимірах. Виявилося, площина орбіти цієї екзопланети нахилена на 148 градусів щодо орбіти самої подвійної системи: фактично вона рухається навколо своєї зірки в протилежному напрямку щодо «молодшої» зірки. Нічого подібного в Сонячній системі не зустрічається.
Автори роботи відзначають, що червоні карлики — найпоширеніший вид зірок в Галактиці, більшість з них знаходяться в подвійних системах. Тому наші знання про них по-своєму навіть більш значущі, ніж все, що можна з’ясувати в рамках Сонячної системи. Вони дозволяють уточнювати існуючі уявлення про формування та еволюцію більшості планет, які явно потребують уточнення.