Щороку вимирають сотні видів, і один зі способів їх врятувати — надати зникаючим рослинам і тваринам новий будинок на Червоній планеті. Тільки там вони зможуть уникнути тиску з боку зростаючого населення Землі. Дослідження опубліковано в журналі International Journal of Astrobiology.
Концепт майбутньої марсіанської колонії включає теплиці для вирощування рослин / © NASA
Населення Землі досягло восьми мільярдів, і протягом найближчого століття показник може перевалити за 11 мільярдів. Щоб розмістити стільки людей, доведеться пожертвувати багатьма територіями, які зараз ще служать притулком для диких тварин і рослин, а це неминуче призведе до колосального вимирання видів.
Одним зі способів збереження біорізноманіття є надання нашим сусідам по планеті іншого місця для проживання — можливо, у спеціальних заповідниках на Марсі. Пол Лістер Сміт (Paul lister Smith) з Брістольського університету (Великобританія) запропонував включити будівництво таких заповідників в концепт майбутньої марсіанської колонії: крім користі для збереження земних видів рослин і тварин, вони дозволять підтримувати психологічне здоров’я колоністів.
Хоча ідея може здатися абсурдною, вона не позбавлена обґрунтувань. Довжина марсіанських діб (сол) не особливо відрізняється від земних, а під поверхнею сухої марсіанської поверхні знаходиться досить замороженої води, щоб вирішити проблему зрошення. Що до низьких температур, недостатнього атмосферного тиску і жорсткого ультрафіолетового опромінення, то всі ці проблеми вирішуються за допомогою спеціальних «теплиць», які дозволять створити замкнуту екосистему земного типу.
Не цілком зрозуміло, чи вплинуть на земні форми життя слабке магнітне поле Марса, інші місячні цикли і відсутність повноцінної зміни пір року — якщо тільки проектувальники заповідників не зможуть зімітувати зміну температурного режиму і довжини світлового дня. До того ж червона планета отримує наполовину менше сонячного світла, ніж Земля, так що рослини на ній будуть рости повільніше, якщо, звичайно, не везти туди виключно тіньовитривалі види.
Сонце з поверхні Марса здається набагато тьмянішим, ніж із Землі / © NASA
Проектувальникам заповідників доведеться вирішувати й інші проблеми — від родючості грунту (воно складається зі спільної роботи рослин, мікроорганізмів, грибів і дрібних тварин) до марсіанських пилових бур (вони будуть знижувати кількість світла, що надходить до поверхні Марса) і зниженої гравітації, яка на Марсі становить лише 38 відсотків від земної.
В цілому, підкреслив Сміт, спроби повністю відтворити на Марсі земний ліс непродуктивні. Однак якщо хоча б частина земних видів адаптується, вони зможуть стати основою нової екосистеми, яка перетворить вигляд Червоної планети.
Створення такої екосистеми може здатися неетичним, адже багато організмів загинуть, не зумівши пристосуватися до нових умов. Але, на думку вченого, надія на виживання хоча б кількох вже повинна служити гідним виправданням для будівництва першого позаземного заповідника.