Група вчених під керівництвом Кембриджського університету виявила у відкладеннях льодовикового періоду на півночі Гренландії фрагменти стародавньої ДНК. Їх вік становить 2 млн років. Генетичне дослідження стародавньої екосистеми допоможе зрозуміти, як вона пережила екстремальні кліматичні зміни і передбачити можливі наслідки майбутніх змін клімату.
Неповні зразки, довжиною в кілька мільйонних часток міліметра, були взяті з формації Копенгаген. Це осадове відкладення товщиною майже 100 метрів, заховані в гирлі фіорду в Північному Льодовитому океані в самій північній точці Гренландії. Клімат у Гренландії на той час коливався від арктичного до помірного і був на 10-17°C теплішим, ніж сьогодні. Осад накопичувався метр за метром в мілководній бухті.
Художня ілюстрація місця розташування формації Копенгаген 2 млн років тому (зверху) і сучасний вигляд (внизу). Зображення: Beth Zaiken, University of Cambridge (ліворуч); Svend Funder, University of Cambridge (праворуч)
У складі відкладень дослідники виявлені сліди тварин, рослин і мікроорганізмів, включаючи північних оленів, зайців, лемінгів, беріз і тополь. Дослідники також довели, що мастодонти — великі ссавці льодовикового періоду, добиралися до Гренландії, перш ніж вимерли. Раніше вважалося, що ареал проживання хоботних тварин ніколи не досягав Гренландії.
Деякі з фрагментів ДНК було легко класифікувати як попередників сучасних видів, відзначають вчені. Інші зразки можна було пов’язати лише на рівні роду, а деякі походять від видів, які неможливо пов’язати з сучасними тваринами, рослинами та мікроорганізмами.
Крупний план органічних відкладень (зверху) та залишки стародавніх рослин (знизу). Зображення: Svend Funder, University of Cambridge
Вивчаючи стародавню ДНК, дослідники також виявили генетичні сліди широкого спектру мікроорганізмів, включаючи бактерії та грибки, які вони продовжують картографувати. Детальний опис біологічної взаємодії між тваринами, рослинами та одноклітинними організмами в колишній екосистемі найпівнічнішої точки Гренландії допоможе зрозуміти, як тварини пережили зміни клімату.
Дослідники вважають, що деякі «хитрощі», виявлені в ДНК рослин віком 2 млн років, можуть бути використані для того, щоб зробити окремі сучасні зникаючі види більш стійкими до потепління клімату.