Група вчених з Кембриджського університету представила нову теорію, що пояснює вторгнення гунів в Рим. У дослідженні, опублікованому в журналі Римської археології, стверджується, що сильні посухи 430-450-х років нашої ери порушили звичний спосіб життя в придунайських прикордонних провінціях Східної Римської імперії. Кліматичні зміни призвели до нових стратегій поведінки народів для боротьби з економічними викликами.
Дослідники зібрали інформацію про щорічні зміни клімату за останні 2000 років на основі аналізу реконструйованих кілець дерев. Дослідження показує, що територія, на якій знаходиться сучасна Угорщина, пережила безліч епізодів незвичайної посухи в IV і V століттях нашої ери. Кліматичні коливання, зокрема періоди посухи з 420 по 450 рік нашої ери, скоротили врожайність і пасовища для тварин за межами заплави Дунаю і Тиси, вважають дослідники.
А) реконструйований індекс інтенсивності посухи Палмера (scPDSI) за червень–серпень з 75 р. до н. е. до 2018 р. н. е.
B) крупний план індексу за 350-500 рр. нашої ери. Червоні лінії позначають задокументовані набіги гунів.
Зображення: Susanne E. Hakenbeck, Ulf Bеntgen
Вчені відзначають, що, якщо поточна датування історичних подій вірна, найбільш руйнівні гунські набіги 447, 451 і 452 років н.е. збіглися з надзвичайно посушливим літом в Карпатському басейні.
Вторгнення гунів у Східну та Центральну Європу в 4-5 століттях нашої ери вважається першою подією, яка спричинила “Велике переселення” “варварських племен”, що призвело до падіння Римської імперії, зазначають дослідники. Але довгий час залишалося неясно звідки прийшли гуни і який їх вплив на пізньоримські провінції. Аналіз кліматичних особливостей дає одне з можливих пояснень, цим історичним подіям.