Дослідники зафіксували ознаки поглинання Стрільцем A * навколишнього матеріалу.
Міжнародна група вчених виявила, що Стрілець A *, надмасивна чорна діра, розташована в центрі Чумацького Шляху, вийшла з тривалого періоду спокою близько 200 років тому. Рентгенівське відлуння показує, що інтенсивність випромінювання чорної діри в цей момент була принаймні в мільйон разів вище, ніж зараз.
Стрілець A * набагато менш яскрава, ніж інші чорні діри в центрах інших галактик, які спостерігали астрономи. Це означає, що нині вона не поглинає оточуючий її матеріал. Дослідники використовували дані рентгенівських телескопів, щоб дізнатися, як змінювалася поведінка масивної структури в центрі нашої Галактики в минулому.
Астрономи використовували супутник НАСА IXPE, щоб вивчити поляризацію світла, яке виходить від галактичних молекулярних хмар, розташованих поблизу Стрільця A*. Точні вимірювання, зіставлені з даними спостережень рентгенівської обсерваторії «Чандра» і супутника XMM-Newton, дозволили визначити сигнал, перепущений в далекому минулому і знайти його джерело.
Рентгенівське випромінювання від молекулярних хмар в центрі Чумацького Шляху. Зображення: Chandra: NASA / CXC / SAO; IXPE: NASA / MSFC / F. Marin et al; обробка зображення: L.Frattare, J.Major & K.Arcand
Аналізуючи дані, команда з’ясувала, що рентгенівські промені, які змушують молекулярні хмари яскраво світитися — це відбите світло від інтенсивного, але короткого спалаху, що виник в Стрільці A*. Хоча саме джерело «світла» давно згасло, його відбите випромінювання продовжує впливати на близькі об’єкти.
Дослідники прийшли до висновку, що спалах був пов’язаний з поглинанням Стрільцем A * частини матеріалу молекулярних хмар, які наблизилися дуже близько до чорної діри. Ця подія сталася близько 200 років тому, а інтенсивність випромінювання в цей момент, як мінімум, в мільйон разів перевищувала сучасну.
Звучання відлуння активності чорної діри. Відео: NASA / CXC / SAO / K.Arcand, SYSTEM Sounds (M. Russo, A. Santaguida)
Подальші спостереження допоможуть уточнити час виникнення спалаху і його інтенсивність, вважають вчені. Крім того, за допомогою даних про відбите випромінювання можна буде побудувати тривимірний розподіл гігантських молекулярних хмар, що оточують чорну діру.