Астрономи з Лідського університету продемонстрували, що Вe-зірки, які оточені газовими дисками, імовірно утворюються не в парних системах, як раніше вважалося, а в системах з трьома зірками. Ці зірки, відомі як “космічні вампіри”, поглинають матерію від своїх сусідів, через що прискорюють своє обертання і формують характерні особливості.
Ілюстрація Вe-зірки, оточеної диском, і її “жертви” в поданні художника / © ESO, L. Calada
Be-зорі – це великі та яскраві зірки класу В. Однією з їх основних характеристик є сильна лінія випромінювання водню у спектрі. Вважається, що це випромінювання пов’язане з газовим диском, який оточує зірку. Ці зірки є цінним об’єктом для астрономічних досліджень, оскільки дозволяють вивчати процеси формування зірок.
Щодо швидкого обертання цих зірок, існує кілька теорій. Можливо, швидке обертання було передано зірці від молекулярної хмари, з якої вона утворилася, або ж воно могло бути результатом стиснення ядра зірки. Також існує гіпотеза, що обертання було спричинене взаємодією з іншою зіркою в подвійній системі.
Дослідження, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, показало, що наявність супутників у Вe-зірок зустрічається рідше, ніж у B-зірок. Це привело до припущення, що супутники Вe-зірок можуть бути занадто тьмяними, оскільки Вe-зірки витягають з них матерію, що також сприяє їх швидкому обертанню та формуванню характерного диска.
Однак виявилось, що відстані між компонентами в “компактних” системах занадто великі для ефективного перенесення матерії між зірками. Вчені встановили, що ця відстань складає близько п’яти астрономічних одиниць, тоді як для вихоплення матерії необхідна менша відстань.
Зірка – “вампір” (ліворуч) забирає матерію у своєї “жертви” / © ESO, M. Kornmesser, S. E. de Mink
Рішенням цієї загадки, згідно з дослідженням, є наявність третього об’єкта у системі, який міг би наблизити “жертву” до Вe-зірки. Таким чином, вчені припускають, що формування Вe-зірок залежить не лише від їхнього взаємодії з одним компаньйоном, але й від присутності другого, який відіграє роль “підштовхувача”.
На основі цих відкриттів, професор Рене Удмеєр зазначив, що раніше астрономи вважали подвійні системи ключовим елементом у еволюції зірок, але тепер вони починають усвідомлювати значення і складність потрійних систем. “Безсумнівно, потрійні системи є новими подвійними”, – підсумував Удмеєр, підкреслюючи важливість цього нового напрямку в астрономічних дослідженнях.