У Принстонській лабораторії фізики плазми дослідники вивчають потенціал використання рідкого літію як покриття стінок термоядерних пристроїв. Їхні висновки вказують на те, що рідкий літій може значно підвищити продуктивність плазми, покращуючи як утримання тепла на краях, так і загальну густину плазми. Цей прогрес обіцяє більш ефективне та економічно вигідне виробництво енергії термоядерного синтезу.
Рідкий літій має кілька переваг порівняно з його твердим аналогом. Його здатність витримувати екстремальні температури плазми, які можуть сягати 2 мільйонів градусів Цельсія, є помітною перевагою. Крім того, рідкий літій може ефективно поглинати іони водню, які виходять з плазми, тим самим мінімізуючи втрати тепла. Додатковою перевагою є те, що незначна кількість літію, яка випаровується з рідких стінок реактора і змішується з плазмою, може покращити динаміку обміну зарядами. Цей процес дозволяє плазмі утримувати додаткові іони водню, введені нейтральними пучками, не витісняючи наявні іони водню.
Наразі команда зосереджена на розробці масштабованих методів включення рідкого літію в більші термоядерні реактори токамак. Вони передбачають, що рідкий літій відіграватиме вирішальну роль у майбутньому термоядерних реакторів, сприяючи створенню сталого і чистого джерела енергії. Цей інноваційний підхід може бути важливим для розвитку технології термоядерного синтезу і наблизити її до практичного, широкого використання.