Мікро- та нанопластик знаходять усюди: у ґрунті, воді та повітрі. Раніше дослідники запропонували чимало оригінальних варіантів видалення цих всюдисущих частинок, але нещодавно з’ясувалося, що одним ефективним методом очищення від них питної води люди користуються з давніх часів.
Про давно знайоме рішення розповіли фахівці в галузі біомедичної інженерії та вивчення мікропластику з Медичного університету Гуанчжоу і Цзінаньского університету (обидва в КНР). Їхній експеримент показав, що кип’ятіння води з підвищеним вмістом кальцію (ще її називають жорсткою) видаляє з неї понад 80 відсотків мікропластику.
Для дослідження, яке опублікував журнал Environmental Science & Technology Letters, у китайському місті Гуанчжоу взяли зразки водопровідної води різної жорсткості. У них додали три види частинок пластику – полістиролу, поліетилену і поліпропілену – розміром від 0,1 до 150 мікрометрів. Потім зразки протягом п’яти хвилин кип’ятили, а потім остудили і заміряли у воді вміст пластикових частинок.
Річ у тім, що під час кип’ятіння в насиченій мінералами жорсткій воді з’являється нерозчинний карбонат кальцію СaCO3, простіше кажучи, накип. Дослідники припустили, що він може зв’язувати частинки пластику і разом з ними випадати в осад.
Так і сталося в експерименті. Ефект очищення найсильніше проявився у зразках із підвищеною жорсткістю, що містили 300 міліграмів CaCO3 на літр. Кип’ятіння дало змогу видалити до 90 відсотків мікрочастинок пластику, що перебували у воді. У м’якій же воді (менше 60 міліграмів CaCO3 на літр) за допомогою кип’ятіння вдалося позбутися 25 відсотків доданого мікропластику.
- Суд постановив, що Італія порушує кліматичні правила Європи
- Саудівська Аравія буде поступово переходити на сонячну енергію
- Уряд Великобританії схвалив найбільший у світі проект вітряної ферми
У такий спосіб дослідники продемонстрували, що завдання з очищення питної води від мікропластику вирішується не тільки за допомогою дорогих сучасних систем фільтрації, а й таким простим і перевіреним часом способом, як кип’ятіння, який до того ж забезпечує дезінфекцію.
В експерименті китайських учених кип’ятіння води дало змогу видалити понад 80 відсотків мікрочастинок пластику, які перебували в ній / © Zeng et al.
Вчені додали, що якщо залишки накипу із “закапсульованим” у ньому пластиком плавають на поверхні, то їх можна прибрати, наливши воду через паперовий фільтр для кави.
Проблема повсюдного поширення мікро- і нанопластику викликає дедалі більшу занепокоєність у світі через потенційну небезпеку цих частинок для здоров’я людини. Через крихітні розміри (від менш ніж п’яти міліметрів до одного мікрометра і менше) вони можуть проникати в організм через рот, ніс та інші відкриті частини тіла.
Водночас серед учених немає єдиної думки щодо них. Одні стверджують, що накопичення мікропластику може призводити до різних патологій, зокрема до пластикозу, за якого відбувається рубцювання в тканинах внутрішніх органів і порушується травлення. Водночас у ВООЗ раніше заявили, що не знайшли переконливих доказів шкоди від мікропластику, що міститься в питній воді.