Міжнародна група дослідників вивчила понад мільйон записів з результатами ультрамарафонів (дистанції більші за марафонську) з 1894 по 2022 рік і дійшла кількох несподіваних висновків.
Ультрамарафони – популярні забіги на дистанції понад 42 кілометри 195 метрів. Бігуни ультрамарафонів часом долають перуанські джунглі (The Jungle Ultra), піски пустелі Сахара (Marathon des Sables) або перетинають полярне коло (6693 Ultra). Але це екстремальні забіги, де спортсмени біжать по кілька діб, а то й тижнів. Найпопулярніша ж дистанція серед ультрамарафонців – 50 кілометрів. Цей забіг неодноразово ставав предметом наукових досліджень: вік, у якому спортсмени досягають найкращих результатів (чоловіки у 39, жінки у 40); вплив таких забігів на роботу серця і навіть модель удару ногою об землю під час бігу.
Не вивченим донедавна залишалося питання, звідки родом найшвидші ультрамарафонці на дистанції 50 кілометрів. Раніше, наприклад, стверджувалося, що найшвидшими бігунами на 100 кілометрів були спортсмени з Японії. А через п’ять років інше дослідження повідомило, що на тій самій дистанції найшвидшими були бігуни з московії та Угорщини.
Міжнародна група дослідників з Європи вирішила дізнатися, уродженці якої країни найшвидші в забігу на 50 кілометрів. Для цього фахівці проаналізували майже 1,4 мільйона записів із результатами ультрамарафонів. У них, зокрема, вказувалися стать, вік, середня швидкість, країна походження спортсменів і місце змагань. Розглядали забіги з 1894 по 2022 рік. Крім головного питання дослідники вирішили дізнатися вік найшвидших ультрамарафонців. Результати автори опублікували в журналі Scientific Reports.
Майже з 1,4 мільйона бігунів у змаганнях брали участь трохи більше мільйона чоловіків і 372 тисячі жінок. Рейтинг учасників ультрамарафонів зі 122 країн очолили переважно спортсмени зі східноафриканських країн: Ефіопії (середня швидкість 14,09 км/год), Лесото (13,05 км/год), Малаві (12,35 км/год) і Кенії (12,34 км/год). З них тільки Лесото лежить у Південній Африці, решта – у Східній. Також, як зазначають автори, найшвидкісніші забіги проводилися в Люксембурзі, Білорусії, Литві, Катарі та Йорданії.
За словами дослідників, країна проведення змагань була найбільш важливим (66%) предиктором високих результатів забігу. Серед інших прогностичних факторів автори виділяють стать спортсмена, вік і країну походження. Чоловіки, як випливає з результатів, бігли дистанцію 50 кілометрів швидше, ніж жінки: у середньому 8,17 кілометра на годину проти 7,38 кілометра на годину. А найшвидкіснішою (саме в середньому) виявилася вікова група 20-24 роки – її середня швидкість 8,34 кілометра на годину.
Автори запропонували кілька ймовірних причин, що пояснюють успіх африканських бігунів. Крім таких чинників, як спосіб життя й особливості дієти, одне дослідження повідомляло, що ноги кенійських марафонців на п’ять відсотків довші, ніж ноги скандинавів, а маса литкових м’язів на 12 відсотків менша. Ще у бігунів з Кенії знаходили високу концентрацію ферменту, який відіграє важливу роль у вилученні енергії з їхніх жирів. Для спортсменів з Ефіопії та Лесото таких даних не отримували.
Також, як зазначають автори, несподіваним відкриттям стала лідируюча вікова група – двадцятирічні бігуни. При цьому, як заведено вважати, високі результати в бігу на серйозні дистанції досягаються у віці 35 років і старше. Водночас у групі 20-24 роки було набагато менше учасників, ніж у більш дорослій ланці.