Недавнє дослідження британських вчених, засноване на даних британського біобанку, показало, що надмірна тривалість сну негативно впливає на когнітивне здоров’я. Згідно з даними, опублікованими в BMJ Public Health, люди з раннім хронотипом мають гірші когнітивні показники, ніж ті, хто має середній або пізній хронотип. Крім того, стать, вік, стан здоров’я та спосіб життя також виявилися важливими факторами, що впливають на когнітивні функції.
Відомо, що сон є ключовим для оптимізації когнітивних функцій, сприяючи відновленню, зміцненню пам’яті, навчанню та регуляції емоцій. Порушення сну, особливо у літніх людей, часто пов’язані з підвищеним ризиком зниження когнітивних здібностей та деменції. Дослідження на тваринах підтверджують, що порушення сну може викликати нейрозапалення та інші негативні ефекти.
Популяційні дослідження показали зв’язок між тривалістю сну та когнітивними здібностями. Недосипання призводить до змін у синаптичній пластичності та порушень у навчанні та пам’яті. Проте існують прогалини у розумінні того, як хронотипи впливають на когнітивні функції.
Дослідницька група під керівництвом Да Цин Ма з Імперського коледжу Лондона вивчила дані 26820 осіб, які пройшли базові обстеження та когнітивні оцінки. Результати показали, що нормальна тривалість сну (7-8 годин) пов’язана з кращими когнітивними показниками. Водночас, тривалий сон асоціюється зі значно нижчими результатами.
Хронотип також мав значний вплив на когнітивні показники. Люди із середнім хронотипом мали найвищі оцінки, порівняно з ранніми та пізніми хронотипами. Крім того, жінки, літні люди та особи з діабетом мали нижчі когнітивні оцінки. Споживання алкоголю та паління також впливали на когнітивні функції.
Аналіз показав U-подібний зв’язок між тривалістю сну та когнітивними функціями. Оптимальна когнітивна функція спостерігалася у тих, хто спав 6-9 годин. Ті, хто спав понад 9 годин, мали виражене зниження когнітивних можливостей.
Автори дослідження підкреслюють, що тривалість сну та хронотипи є сильними предикторами когнітивних функцій. Майбутні дослідження мають включати лонгітюдний підхід, різноманітні групи населення та об’єктивні показники сну для глибшого розуміння зв’язку між сном та когнітивними здібностями.
Лікарі та нейробіологи все частіше звертають увагу на сон, оскільки він має вирішальне значення для збереження когнітивного здоров’я. Наприклад, нещодавно ми розповідали, що 6,5-годинний сон зберіг кору головного мозку, а якість життя зростає від міцнішого, а не від довшого сну.