Автори нового дослідження стверджують, що занепад неоліту в Європі, який відбувся приблизно п’ять тисяч років тому, був спричинений ранньою епідемією чуми, а не змінами клімату чи війнами.
Дослідники отримали зразки ДНК 108 осіб, похованих у мегалітичних гробницях Скандинавії, та виявили, що багато з них були інфіковані чумною паличкою Yersinia pestis. Раніше вважалося, що така давня чумна паличка не була достатньо небезпечною для людей, але нові дані свідчать про інше. Вчені виявили, що у період кризи неоліту щільність населення в Європі різко знизилася, що збіглося з поширенням чуми.
Коли хлібороби з Анатолії прийшли до Європи, вони принесли новий спосіб життя, що поступово прийняли місцеві мисливці-збирачі. Це призвело до збільшення щільності населення, але також до погіршення якості харчування. Економічний підйом неоліту раптово припинився в Північній Європі близько 5300-4900 років тому, що можна пов’язати з поширенням епідемії.
Науковці проаналізували кісткові рештки з дев’яти мегалітичних гробниць у Швеції та Данії і виявили, що 17% зразків містили сліди Yersinia pestis. Це свідчить про високу частоту зараження, що раніше не було зафіксовано. У людей зі степовими предками, які принесли культуру шнурової кераміки, частота зараження була ще вищою – 28%.
Ранні штами Y. pestis не мали гена, що кодує білок Ymt, необхідний для розмноження палички в бліхах. Проте ці штами могли поширюватися через їжу та воду, подібно до свого предка, Yersinia pseudotuberculosis. Це могло спричинити епідемію, яка значно вплинула на населення неолітичної Європи.
Дослідження показало, що протягом 120 років існувало щонайменше три штами чумної палички, що спричинили першу відому епідемію чуми. Автори нової роботи вважають, що саме ця епідемія стала справжньою причиною різкого скорочення населення і занепаду неоліту в Північній Європі.