Міжнародна команда фізиків виявила найважче ядро антиречовини, яке дає змогу краще зрозуміти природу речовини та антиречовини і наблизитися до розгадки баріонної асиметрії Всесвіту.
Однією з найбільших загадок сучасної фізики є питання, чому у Всесвіті переважає звичайна речовина, хоча на ранніх етапах після Великого вибуху мало б існувати порівну речовини й антиречовини. Згідно з космологічними моделями, ці частинки мали анігілювати одна одну, що призвело б до зникнення всього, що ми знаємо. Проте цього не сталося, і ця асиметрія між баріонами (частинками речовини) та антибаріонами залишається однією з головних нерозгаданих таємниць.
Під час експериментів у Брукхейвенській національній лабораторії (США), на установці RHIC (релятивістському колайдері важких іонів), фізики виявили ядро антигіперводню-4, яке складається з антиводню, двох антинейтронів і одного антигіперона. Це ядро стало найважчою частинкою антиречовини, яку вдалося спостерігати в колайдерах. Протягом аналізу даних із 6,6 мільярда зіткнень частинок було ідентифіковано 16 таких ядер. Дослідження цього рідкісного явища може дати важливі підказки щодо фундаментальних відмінностей між речовиною та антиречовиною.
Однак, у поведінці гіперводню-4 та антигіперводню-4 не було виявлено значних відхилень від стандартної моделі фізики. Як і передбачала теорія Дірака, частинки й античастинки розпадалися із приблизно однаковою швидкістю, не виявляючи порушення симетрії. Наступним кроком досліджень стане порівняння мас частинок і античастинок, що може допомогти краще зрозуміти, чому Всесвіт не зник після Великого вибуху.
Робота з антиречовиною також може наблизити вчених до експериментального доказу існування гравітонів — частинок, що відповідають за гравітаційну взаємодію. У деяких складних експериментах вчені помітили електрони, що поводилися як гіпотетичні гравітони, що є важливим кроком на шляху до розуміння фундаментальних взаємодій у природі.