Астрономи виявили кандидата в найближчу пару надмасивних чорних дір, відстань між якими становить всього 407 світлових років.
Злиття галактик є ключовим процесом в ієрархічній космологічній моделі, що пояснює утворення великих галактичних систем через злиття менших. Під час цього процесу центральні надмасивні чорні діри зближуються і зрештою зливаються, утворюючи одну ще масивнішу чорну діру. Однак виявлення таких систем у процесі зближення є складним завданням через їхню значну віддаленість та активні акреційні процеси.
Дослідники з США та Італії на чолі з Анною Тріндаде Фалькао зі Смітсонівської астрофізичної обсерваторії провели детальне вивчення галактики MCG-03-34-64, яка належить до яскравих інфрачервоних галактик і є потужним джерелом рентгенівського випромінювання. Вивчаючи дані телескопів «Габбл», VLA, «Чандра» та інших, вони виявили, що центральне ядро галактики містить дві активні надмасивні чорні діри, відстань між якими становить всього 407 світлових років. Це робить їх найближчою відомою парою такого типу.
Складність аналізу полягала у тому, що два джерела рентгенівського випромінювання демонстрували майже однакову світність і мали характерні для надмасивних чорних дір лінії випромінювання заліза. Це спростувало альтернативну модель, де один із цих об’єктів міг би бути результатом впливу ударних хвиль у міжзоряному середовищі. Третє джерело випромінювання, найпівденніше, відповідає області міжзоряного середовища, де, ймовірно, відбувається взаємодія з джетами однієї з чорних дір.
Злиття цих надмасивних чорних дір очікується приблизно через 100 мільйонів років, що супроводжуватиметься потужним викидом гравітаційних хвиль. Подальші спостереження мають остаточно підтвердити ці дані та уточнити еволюцію цієї системи.