В недавній статті, опублікованій в журналі Biogeosciences, дослідники описують зони з низьким вмістом кисню у воді, які подорожують по Атлантичному океану.
Вони виявили ці так звані мертві зони у вигляді 185-кілометрових витягнутих вихрових структур, на зразок гігантських джакузі, які утворюються у відкритому океані і можуть існувати протягом декількох місяців. Мертві зони отримали таке похмуре прізвисько через низький рівень кисню у воді, що робить існування будь-якої тваринної форми життя майже неможливою. Тварини, які опинилися в цих районах океану, встають перед простим вибором: рухатися геть або померти.
[ads2] Мертві зони, як правило, утворюються в мілководних водоймах зі слабкою інтенсивністю перемішування вод. До них відносяться озера і моря поблизу берегових ліній в певні сезони. Одна з найбільших мертвих зон у світі формується кожне літо в Мексиканській затоці за рахунок поживних стоків з дельти річки Міссісіпі. Там поживні речовини стають кормом для водоростей, що викликає їх «цвітіння». Потім водорості пожираются мікроорганізмами, що створює велику кількість відходів. Інші мікроби харчуються цими відходами, використовуючи для цього процесу кисень, розчинений у воді.Однак мертві зони, знайдені дослідниками, формуються в середині Атлантичного океану — так як же ці області виникають? По суті, рух вихору створює стіну навколо центрального ядра такої області, що знижує водний обмін.
Крім того, циркуляції схильний дуже тонкий шар — декілька десятків метрів — у верхній частині водяного вихору, який і підтримує інтенсивний ріст рослин. Такий шар діє як «цвітіння» водоростей вздовж узбережжя — що, зрештою, і призводить до зниження рівня кисню в центрі вихору.
Читайте також:
У деяких пробах з мертвих зон дослідники майже не спостерігали кисню, максимальна концентрація О2 становила 0,3 мл на літр морської води. До цього вважалося, що мінімальний можливий рівень кисню у водах Північної Атлантики складає близько 1 мл на літр води.
Враховуючи ту обставину, що деякі мертві зони спостерігалися менш ніж в 180 км від архіпелагу Кабо-Верде, вчені вважають, що мертва зона з відкритого океану може потрапити на узбережжі з серйозними наслідками для існуючих екосистем аж до масової загибелі риб та інших морських організмів.
Натхнення: http://gearmix.ru/