Всесвіт

Вчені знайшли аномалії в розширенні Всесвіту

Нові дані про структуру та розширення Всесвіту ставлять під сумнів основоположну космологічну модель Лямбда-CDM, припускаючи, що для пояснення спостережуваних аномалій може знадобитися “нова фізика”.

Фрагмент моделі Всесвіту, створеної програмою ВОSS. Джерело: https://phys.org

Космологічна модель Лямбда-CDM, яка поєднує “холодну темну матерію” (CDM) і космологічну сталу, досягла значних успіхів у поясненні еволюції та структури Всесвіту, включно з розширенням після Великого вибуху, космічним мікрохвильовим фоном та кластеризацією галактик. Водночас, як зазначає дослідження, опубліковане в Physical Review Letters, ця модель має критичні слабкі місця. Особливої уваги потребують такі явища, як невідповідності між прямими і непрямими вимірюваннями швидкості розширення Всесвіту (постійна Габбла) і росту структури матерії, а також дані про можливе існування динамічної темної енергії.

Команда дослідників, зокрема доктор Ши-Фан Чен, професор Михайло Іванов, доктор Олівер Філкокс і аспірант Лукас Венцл, використала багатокомпонентний підхід для перевірки моделі Лямбда-CDM. За словами доктора Філкокса, «ми ретельно відбирали дані для аналізу, навіть якщо це впливало на статистичні обмеження, щоб мінімізувати помилки». Використовуючи дані з набору BOSS (Baryon Oscillation Spectroscopic Survey), вибірок LOWZ та CMASS, а також карти гравітаційного лінзування Планка, дослідники провели перевірку стандартної моделі та гіпотези динамічної темної енергії.

Результати показали, що швидкість росту структур у Всесвіті виявилася нижчою, ніж передбачено Лямбда-CDM, що створює “значне розходження з результатами Планка”. Це підтверджує відхилення, які спостерігалися в даних пізнього Всесвіту, зокрема пригнічення формування галактик. Попри це, доказів на користь динамічної темної енергії не виявлено, а її поведінка залишається узгодженою з моделлю космологічної сталої.

Професор Іванов зазначив:

«Наші спостереження вказують на суттєве пригнічення формування структур у пізньому Всесвіті, що не узгоджується з очікуваннями від реліктового випромінювання раннього Всесвіту».
Можливість випадковості таких результатів оцінюється як 1 до 300 000, що робить їх статистично значущими.

Таким чином, отримані результати кидають виклик сучасному розумінню Всесвіту. Вони свідчать або про серйозні систематичні помилки в даних, або про необхідність фундаментальних змін у космології, потенційно відкриваючи шлях до “нової фізики”.

Back to top button