Вчені з Японії вперше довели, що біопластик LAHB здатний активно розкладатися навіть у глибоководному океані, де звичайний пластик, зокрема PLA, залишається незмінним.

Дослідники занурили плівки LAHB на глибину 855 м поблизу острова Хацусіма, щоб перевірити реальний процес глибоководного біорозкладу. Через 13 місяців пластик LAHB втратив понад 80% своєї маси, що свідчить про його потенціал як безпечнішої альтернативи звичайному пластику, який зберігається в морських екосистемах. Фото: Японське агентство морсько-земної науки і технологій (JAMSTEC)
Під час експерименту на глибині 855 метрів поблизу острова Хацусіма плівки LAHB зазнали помітної біодеградації. Зокрема, P13LAHB втратила понад 82% своєї маси за 13 місяців, тоді як PLA не продемонструвала ані втрати ваги, ані утворення біоплівок. На поверхні LAHB з’явилися тріщини, вкриті мікробними біоплівками, що складалися з овальних та паличкоподібних бактерій — свідчення активної колонізації та розкладу.
Дослідники проаналізували так звану «пластисферу» — мікробні спільноти, які утворилися на поверхні пластику. Гаммапротеобактерії, зокрема Colwellia, Pseudoteredinibacter, Agarytica та UBA7957, виробляли ферменти позаклітинні полі[3-гідроксибутират] деполімерази, що розщеплюють полімерні ланцюги на димери та тримери. Інші бактерії, як-от UBA7959, продукували олігомерні гідролази, розщеплюючи ці фрагменти до мономерів, які споживали інші мікроорганізми.
Цей мікробний ланцюг перетворював пластик на вуглекислий газ, воду та інші нешкідливі сполуки, що поверталися у морську екосистему. Як зазначив професор Сейічі Тагучі, «наше дослідження вперше демонструє, що LAHB… піддається активному біологічному розкладанню і повній мінералізації навіть на глибоководному дні».
Отримані результати закривають прогалину в знаннях про поведінку біопластиків у віддалених морських середовищах. Вони вказують на перспективність LAHB як безпечнішої альтернативи традиційним пластикам і підтримують ідею переходу до циркулярної біоекономіки.