Один із найвіддаленіших швидких радіоспалахів (ШС) у Всесвіті дозволив пролити світло на формування перших зірок та структуру іонізованої матерії.
FRB 20240304B, зафіксований у березні 2024 року телескопом MeerKAT у Південній Африці, надійшов із галактики, що існувала всього через 3 мільярди років після Великого вибуху. За допомогою телескопа Джеймса Вебба астрономи з’ясували, що це молода галактика з високою швидкістю зореутворення. “Це фантастично далеко”, — зазначив Джейсон Хессельс з Амстердамського університету. Період, у який стався вибух, називають космічним полуднем, коли утворювалось найбільше нових зірок.
Основна гіпотеза щодо джерела ШС — це магнетари, тобто надщільні залишки вибухів молодих зірок, з надзвичайно сильним магнітним полем. Швидкий радіоспалах, проходячи крізь простір, взаємодіє з іонізованим газом — плазмою, яка становить більшість видимої матерії у Всесвіті. Саме такі сигнали дозволяють картографувати цей невидимий матеріал. “Цей яскравий спалах освітлює всю іонізовану речовину між нами і тим місцем, де він виник”, — пояснив Гесселс.
Особливе значення має здатність FRB просвічувати Всесвіт, відкриваючи структури, недоступні для інших методів. Дані про газ і магнітні поля міжгалактичного середовища допоможуть виявити, як виникли зірки, галактики та інші великомасштабні структури. Анастасія Фіалкова підкреслює, що цей вибух відбувся в епоху, коли перші зорі активували процес іонізації навколо себе.
Подальші спостереження за ще більш віддаленими FRB можуть створити детальну часову шкалу формування Всесвіту, від перших спалахів світла до зрілих галактичних систем. Таким чином, поодинокий імпульс радіохвиль з глибини космосу стає ключем до розуміння найраніших фаз еволюції космосу.