У роботі висвітлюється зв’язок зміщення часу прийому їжі з віком із психічним та фізичним станом людини.
Аналіз майже трьох тисяч дорослих у віці 42–94 років протягом понад двадцяти років показав закономірність. Люди з віком починають пізніше снідати та вечеряти, що скорочує щоденний період споживання їжі. Така тенденція корелює з вищими ризиками депресії, стомлюваності та порушень сну. Додатково зафіксовано зростання ймовірності передчасної смерті.
Дослідники встановили, що генетична схильність до «совиного» хронотипу, тобто пізнішого засинання й пробудження, також впливає на час першого прийому їжі. Відкладений сніданок супроводжується проблемами зі здоров’ям порожнини рота та загальним виснаженням організму. Важливим чинником виступають і побутові труднощі з приготуванням їжі, що з віком лише посилюються.
Результати дослідження мають значення у світлі популярності інтервального голодування та обмеженого часу харчування. Для літніх людей такі практики можуть мати протилежний ефект, ніж для молодших. Регулярність прийому їжі розглядається як один із ключових чинників підтримки здоров’я й активного довголіття.
«Зміни в режимі харчування літніх людей, особливо час сніданку, можуть слугувати маркером загального стану їхнього здоров’я, який легко відстежити», — підкреслює провідний автор Хассан Дашті. За його словами, це відкриває можливість вчасно виявляти приховані проблеми та підтримувати більш здорове старіння.