Людство продовжує еволюціонувати, пристосовуючись до змін середовища через взаємодію культури, генетики та природного добору.
Люди часто вважають, що цивілізація та технології звільнили нас від впливу природи, однак це не так. Еволюція, тобто поступове зміни біологічних ознак у популяціях, триває. Адаптації — це спадкові риси, які підвищують виживаність та успішність у конкретному середовищі. За словами антрополога Майкла А. Літтла, “ми, як і інші організми, змінюємось під впливом навколишнього середовища”.
Культура є ключовим чинником людської еволюції. Це система знань, вірувань і практик, яка дозволяє змінювати середовище проживання. Наприклад, завдяки будівлям, опаленню й кондиціонуванню ми зменшуємо вплив клімату. Проте культура не здатна повністю усунути природні обмеження, як-от сонячне випромінювання чи нестача вітаміну D.
Генетичні адаптації виникали під впливом харчування. Люди, здатні перетравлювати молоко в дорослому віці, мали перевагу в скотарських суспільствах. Це приклад “культурно-біологічної коеволюції”, коли культурна практика впливає на генетичну зміну. Інші приклади — інуїти з підвищеною здатністю метаболізувати жири та турканці з адаптацією до нестачі води.
Інфекційні захворювання також сприяли еволюції людини. Чорна смерть у XIV столітті залишила по собі популяції з генетичною стійкістю до чумних бактерій. “Ті, хто вижив, передали стійкість своїм нащадкам”, — підкреслює Літтл. У XXI столітті прикладом став COVID-19, де деякі люди мали вроджену опірність до вірусу.
Таким чином, еволюція людини — процес безперервний, який не припинився з появою цивілізації. Зміни в харчуванні, хворобах і кліматі постійно формують наш генофонд. Як зазначає автор, “ми продовжуємо еволюціонувати прямо зараз, просто в інший спосіб, ніж наші предки”.