Закрита Чорнобильська зона прихистила дивний меланізований гриб, який несподівано процвітає серед іонізуючого випромінювання, смертельного для більшості форм життя.
Перші спостереження українських науковців наприкінці 1990-х виявили «вражаючу спільноту з 37 видів грибів» (Н. Жданова). Домінував Cladosporium sphaerospermum — чорний гриб з високим рівнем меланіну. Згодом радіофармаколог Катерина Дадачова виявила, що гриб «краще росте під дією іонізуючого випромінювання», що суперечить класичним уявленням про біологічні ушкодження. Це викликало гіпотезу «радіосинтезу» — перетворення енергії випромінювання, подібне до фотосинтезу, але шлях лишається невизначеним.
Подальші експерименти показали, що меланін змінює поведінку під опроміненням. У досліді на МКС гриб зменшував проникнення космічного випромінювання через шар у чашці Петрі. Команда Нільса Авереша зазначила: «Фактичний радіосинтез ще не продемонстрований». Отже, вплив меланіну може мати захисний характер або енергетичний компонент — межа між ними досі нечітка.
Порівняння з іншими меланізованими грибами, такими як Wangiella dermatitidis та Cladosporium cladosporioides, показало різні реакції на радіацію. Це свідчить, що стратегія C. sphaerospermum не є універсальною. Можливо, гриб виробив адаптацію для активного використання радіації або ж демонструє стресову відповідь для виживання в екстремальному середовищі.
Загадковий гриб з Чорнобиля показує, що життя здатне знаходити несподівані шляхи. Його меланін може стати основою нових біотехнологій, зокрема біологічних радіаційних щитів, тоді як механізм взаємодії з випромінюванням залишається відкритим науковим питанням.