Спостереження за поведінкою домашньої корови показало, що здатність до гнучкого використання інструментів не обмежується приматами і змушує по-новому оцінити розум сільськогосподарських тварин.
Тривалий час дослідження когнітивних здібностей тварин зосереджувалися на приматах і окремих видах птахів. Лише нещодавно увагу науковців почали привертати інші групи, зокрема восьминоги, бджоли та рептилії. Когнітивні здібності — це «здатність збирати, обробляти й застосовувати інформацію для розв’язання завдань». Такий підхід поступово руйнує уявлення про ієрархію розуму у тваринному світі.
У цьому контексті дослідження Антоніо Осуни-Маскаро та Аліси Ауерсперг з Віденського університету ветеринарної медицини присвячене корові Вероніці. Вона використовує мітлу як інструмент для чухання різних частин тіла. Тварина змінює положення мітли залежно від завдання. Це вимагає розуміння фізичних властивостей предмета.
Дослідники описують поведінку Вероніки як перший зафіксований випадок гнучкого, багатоцільового використання інструментів у неприматних ссавців. «Ми спостерігаємо не стереотипну дію, а спонтанне вирішення проблеми», — зазначають автори. Використання інструменту — це «маніпуляція об’єктом, у якій саме рух предмета забезпечує досягнення мети».
Вероніку ніколи не навчали такій поведінці. Вона почала з гілок, а згодом перейшла до складнішого інструмента. За словами дослідників, це відповідає критеріям творчого використання інструментів. Тварина досліджує предмети, поєднує знання та має схильність до маніпуляцій. Ці риси свідчать про розвинені пізнавальні процеси.
Історія Вероніки піднімає ширше питання про наше ставлення до тварин. Психологічні дослідження показують, що тварин із вищими розумовими здібностями люди схильні вважати менш «їстівними». «Заперечення розуму тварин часто захищає нас від морального дискомфорту», — пише Марта Халіна. Усвідомлення когнітивної складності корів ставить під сумнів уявлення про їхню «простоту» і вимагає переосмислення нашої взаємодії з ними.