Нове астрономічне дослідження розкриває природу загадкових «маленьких червоних цяток» на знімках JWST, пов’язуючи їх із ранніми етапами росту чорних дір.
Після запуску космічного телескопа імені Джеймса Вебба астрономи помітили слабкі червоні об’єкти в далекому Всесвіті. Вони з’являлися в епоху, коли Всесвіту було лише кількасот мільйонів років. Приблизно через мільярд років ці джерела зникали. Їхня природа довгий час залишалася незрозумілою.
Спершу висували гіпотезу про надмасивні галактики раннього Всесвіту. Однак такий сценарій суперечив сучасним моделям “еволюції галактик”. Надто великі маси не узгоджувалися з часом після Великого вибуху. Це змусило науковців шукати інше пояснення.
Дослідники з Копенгагенського університету дійшли висновку, що джерелом світла є молоді чорні діри. Вони заховані в щільних хмарах іонізованого газу. Під час поглинання матерії газ сильно нагрівається й світиться. Саме це випромінювання створює характерний червоний колір.
«Маленькі червоні цятки — це молоді чорні діри, в сто разів менші за масою, ніж вважалося раніше» (Дарах Вотсон). Учений пояснює, що газовий “кокон” не лише маскує чорну діру. Він також забезпечує її швидке зростання. Це дозволяє обійти потребу в екзотичних сценаріях утворення.
Чорні діри ростуть, поглинаючи газ через “акреційний диск”. У цьому процесі виділяється величезна кількість енергії. Водночас більша частина матерії викидається назад потоками. «Тому ми називаємо чорні діри брудними пожирачами» (Дарах Вотсон).
Виявлені об’єкти мають масу до десяти мільйонів Сонць. Вони представляють коротку, але інтенсивну фазу росту. Це вперше дозволило безпосередньо спостерігати початок формування надмасивних чорних дір. Отримані результати, опубліковані в Nature, суттєво змінюють уявлення про ранній Всесвіт.