Наприкінці 2025 року на півдні Чехії зафіксували рідкісне зимове явище: лід на озері Ліпно набув яскраво-зеленого кольору через масовий розвиток ціанобактерій.
Незвичайний лід був детально задокументований гідробіологами з Біологічного центру Чеської академії наук, які зібрали та проаналізували проби води й льоду. З огляду на надзвичайну рідкість подібних спостережень у світі, випадок на Ліпно став одним із найкраще описаних прикладів зимового «цвітіння» ціанобактерій. Дослідники пов’язують явище з поєднанням довготривалої евтрофікації та впливу зміни клімату.
Мікроскопічний аналіз показав, що зелене забарвлення спричинила Woronichinia naegeliana — поширена «ціанобактерія» (фотосинтезувальний мікроорганізм, здатний утворювати масові скупчення у водоймах). Цей вид зазвичай домінує в озері Ліпно влітку та восени, але наприкінці 2025 року він зберігався у воді аж до замерзання. Основним чинником такого розвитку є надлишок поживних речовин, насамперед фосфору, що надходить у водойму внаслідок людської діяльності.
На відміну від більшості чеських водосховищ, де ціанобактерії зникають до кінця вересня, Ліпно вирізняється надзвичайно тривалим сезоном їх присутності. Довгострокові спостереження свідчать, що тут вони нерідко домінують до листопада і трапляються навіть у грудні та січні, що робить озеро унікальним у регіоні.
Під кінець року біомаса ціанобактерій залишалася поблизу поверхні води протягом багатьох тижнів. Цьому сприяли тиха погода, слабкий вітер і тривале сонячне сяйво, які зберігали стабільні умови. Під тонким і місцями прозорим льодом бактерії сформували виразні зелені плями, добре помітні з берега та на аерофотознімках.
Під час короткочасного потепління перед Різдвом ефект посилився, а після повторного замерзання з’явилося явище, відоме як «ціанобактеріальні очі» — прозорі ділянки льоду над темними скупченнями бактерій. Вони виникли через різницю в поглинанні сонячної радіації та зберігалися до кінця року, доки сильний снігопад не обмежив проникнення світла.
«Зелений лід на озері Ліпно відповідає довгостроковим змінам, які ми спостерігаємо у зв’язку з евтрофікацією та поточною зміною клімату», — зазначає гідробіолог Петр Знахор з Біологічного центру ЧАН. «Це сигнал, що подібні несподівані явища можуть траплятися частіше в майбутньому».
Крупні плани ціанобактерій, заморожених у льоду з бульбашками кисню, підтвердили, що фотосинтез тривав навіть під льодовим покривом. Такі підльодові прояви ціанобактерій у світі задокументовані вкрай рідко, тож спостереження на Ліпно демонструють, що навіть звичайні види можуть проявляти нетипову поведінку за умов поєднання кліматичних і антропогенних чинників.