Науковці повідомляють, що кілька компонентів земної системи можуть бути ближчими до дестабілізації, ніж вважали раніше. Це підвищує ризик руху планети до «hothouse Earth» («розжарена Земля»). Такий шлях підтримують «петлі зворотного зв’язку» («процеси, що підсилюють початкову зміну клімату»).
У журналі One Earth опубліковано аналіз «The risk of a hothouse Earth trajectory». Роботу очолив Вільям Ріппл з Університету штату Орегон. Автори узагальнили дані про кліматичні «переломні елементи» («підсистеми, що можуть втратити стабільність після порога температури») та зворотні зв’язки.
Дослідження розглядає 16 переломних елементів. Серед них — льодові щити Антарктиди й Гренландії, гірські льодовики та морський лід. Також згадано бореальні ліси, мерзлоту, Амазонський ліс і AMOC («Атлантична меридіональна циркуляція», система океанічних течій).
Автори пишуть, що різкі зміни можуть запустити «каскад» взаємодій між підсистемами. Це, за їхнім висновком, здатне спрямувати клімат до екстремального потепління та підвищення рівня моря. Вони зазначають, що такі стани можуть бути важко зворотними у людських часових масштабах.
Ріппл пов’язує нинішні ризики з відходом від кліматичної стабільності голоцену. «Після мільйона років коливань між льодовиковими періодами клімат стабілізувався понад 11 000 років тому», — сказав він. «Зараз ми відходимо від цієї стабільності» (Вільям Ріппл, переклад з англ.).
Дослідники згадують Паризьку угоду та оцінки порога 1,5°C. Вони зазначають, що потепління перевищило 1,5°C протягом 12 послідовних місяців. При цьому оцінку ліміту зазвичай роблять за 20-річними середніми.
Співавтор Крістофер Вулф пояснює інтерпретацію цього сигналу моделями. «Моделювання підказує, що нещодавній 12-місячний прорив означає, що довгострокове середнє наближається до 1,5°C», — сказав він (Крістофер Вулф, переклад з англ.). Він також заявив, що поточні температури можуть бути найвищими за 125 000 років (Крістофер Вулф, переклад з англ.).
Науковці також говорять про CO?. Вони вказують, що його рівень, імовірно, найвищий щонайменше за два мільйони років. У тексті наведено значення понад 420 ppm і близько 50% вище доіндустріального рівня.
Автори описують механізми посилення потепління через зворотні зв’язки. «Підсилювальний зворотний зв’язок збільшує ризики прискореного потепління», — сказав Ріппл (Вільям Ріппл, переклад з англ.). Він навів приклади танення льоду й снігу, відтавання мерзлоти, відмирання лісів і втрати ґрунтового вуглецю.
У розділі про дії автори закликають до посилення пом’якшення та адаптації. Ріппл наголосив на масштабуванні відновлюваної енергетики та захисті екосистем, що зберігають вуглець. Також згадано кліматичну стійкість у політиках і соціально справедливе згортання використання викопного палива.
Окремо описано «нові підходи». Серед них — узгоджений глобальний моніторинг переломних точок і кращі плани управління ризиками. Вулф підкреслив роль обережності через невизначені пороги: «Перетин навіть частини порогів може закріпити траєкторію розжареної Землі» (Крістофер Вулф, переклад з англ.).
Автори вказують на можливі ранні ознаки перелому в Гренландії та Західній Антарктиді. Вони додають, що мерзлота, гірські льодовики й Амазонія можуть бути близькими до перелому. У прикладі взаємодій зазначено, що танення Гренландії може послаблювати AMOC, а це — підвищувати ризик трансформацій в Амазонії.
Ріппл заявив, що AMOC уже демонструє ознаки послаблення. «Це може підвищити ризик відмирання Амазонії, з великими негативними наслідками», — сказав він (Вільям Ріппл, переклад з англ.). Він також додав, що вивільнення вуглецю підсилюватиме потепління через інші зворотні зв’язки (Вільям Ріппл, переклад з англ.).