Відеофіксація великої сплячої акули на глибині 490 метрів поблизу Антарктичного півострова ставить під сумнів усталене уявлення про відсутність акул у крижаних водах Південного океану.
Зйомка була здійснена дослідницькою платформою Центру глибоководних досліджень Minderoo-UWA біля Південних Шетландських островів, у межах Південного океану. Температура води на глибині становила лише 1,27°C. Довжина особини оцінюється у 3–4 метри. «Ми спустилися туди, не очікуючи побачити акул», — зазначив Алан Джеймісон.
Ймовірно, йдеться про представника групи «сплячих акул» — повільнорухомих глибоководних хижаків, адаптованих до холодних умов. Відео також зафіксувало ската — родича акул, чия присутність у регіоні вже була відома. За словами Пітера Кайна, раніше акул так далеко на південь не реєстрували. Водночас віддаленість регіону обмежує систематичні спостереження.
Океанічна «стратифікація» — шарування водних мас різної температури та щільності — формує специфічні теплові ніші. Саме на глибині близько 500 метрів може існувати відносно тепліший шар. Це пояснює присутність хижака в умовах екстремального холоду. Виявлення акули свідчить про можливу недооцінку біорізноманіття антарктичних глибин.
«Решту 75% року ніхто взагалі не дивиться», — підкреслює Джеймісон. Обмежена сезонність досліджень означає, що багато видів можуть залишатися непоміченими. Подальші глибоководні спостереження необхідні для з’ясування, чи є ця знахідка поодиноким випадком, чи ознакою стабільної популяції в Антарктиці.