Здоров'я

ВООЗ готується до ядерного інциденту через конфлікт навколо Ірану


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Вперше за багато десятиліть Всесвітня організація охорони здоров’я публічно оголосила про стан підвищеної готовності до ядерного надзвичайного стану. Про це повідомляє UNITED24 Media з посиланням на Politico: регіональний директор ВООЗ для Східного Середземномор’я Ханан Балхі заявила, що організація готується до широкого спектра сценаріїв, включно з ударами по ядерних об’єктах або застосуванням ядерної зброї. Приводом стала збройна ескалація між США, Ізраїлем та Іраном, яка розпочалась наприкінці лютого 2026 року.

by @nastiklis1992

Що відомо коротко

  • ВООЗ активувала внутрішні протоколи готовності до ядерного або радіологічного надзвичайного стану в регіоні Близького Сходу
  • Директор ВООЗ Ханан Балхі назвала ядерний інцидент «найгіршим сценарієм», наслідки якого відчуватимуться десятиліттями
  • Організація розповсюдила в регіоні йодид калію — препарат, що захищає щитоподібну залозу від радіоактивного йоду
  • Персонал проходить спеціальне перенавчання щодо надання медичної допомоги при радіаційному опроміненні
  • Удари, за наявними даними, торкнулися ядерних об’єктів у Фордо, Ісфахані та Натанзі; зафіксовано також інцидент поблизу АЕС Бушер

Що відбувається і чому ВООЗ підняла тривогу

28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали серію авіаударів по Ірану, спрямованих насамперед проти ядерної та ракетної інфраструктури. В перший день операції, за повідомленнями ЗМІ, загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, після чого Тегеран розпочав масовані контрудари по сусідніх країнах. Серед уражених цілей — об’єкти в Кувейті, Саудівській Аравії, Катарі, ОАЕ, Йорданії та Туреччині.

Особливе занепокоєння міжнародних організацій викликає близькість ударів до ядерних об’єктів. За даними МАГАТЕ, будівлі-входи до збагачувального підземного комплексу в Натанзі отримали значні пошкодження, хоча сам підземний об’єкт залишається цілим. Окремо надійшли повідомлення про удар в районі АЕС Бушер — що стало першим подібним інцидентом поблизу діючого ядерного реактора з початку ескалації. Рівень радіаційного фону в сусідніх країнах поки що залишається в межах норми, підтверджує МАГАТЕ.

Саме на цьому тлі ВООЗ публічно визнала: ядерний сценарій більше не є теоретичним.

Що ВООЗ вже зробила і до чого готується

«Найгірший сценарій — це ядерний інцидент, і саме він турбує нас найбільше. Скільки б ми не готувалися, ніщо не може запобігти шкоді, яка впаде на регіон — і на весь світ, якщо це все ж станеться — а наслідки відчуватимуться десятиліттями», — заявила Ханан Балхі в інтерв’ю Politico.

За її словами, персонал організації готується до ядерного інциденту в «широкому сенсі» — включно з ударом по ядерному об’єкту або застосуванням ядерної зброї. ВООЗ вжила конкретних практичних заходів. Ще до початку активної фази конфлікту в регіоні було розповсюджено запаси йодиду калію — препарату, що насичує щитоподібну залозу стабільним йодом і блокує поглинання радіоактивного ізотопу. Медичний персонал пройшов спеціальні тренування з надання допомоги при гострих радіаційних ураженнях шкіри та легень.

ВООЗ також оновила рекомендації для урядів 22 країн Регіону Східного Середземномор’я — від Марокко до Пакистану — щодо заходів захисту цивільного населення в разі радіаційного забруднення. Організація посилається на досвід минулих ядерних катастроф: Чорнобильську аварію 1986 року і ядерне бомбардування Хіросіми та Нагасакі 1945 року.

Що показує ситуація навколо ядерних об’єктів Ірану

Іранська ядерна програма включає кілька об’єктів зі збагачення урану, підземні сховища та дослідницькі реактори. Комплекс у Фордо розташований під горою і спочатку вважався практично невразливим. Натанз — головний центр збагачення урану, де Іран накопичив, за даними МАГАТЕ, близько 441 кілограма урану, збагаченого до 60% — рівня, значно вище потреб мирної атомної енергетики.

Збагачений уран сам по собі є не надто сильним джерелом іонізуючого випромінювання, пояснюють ядерні фізики: у разі удару по збагачувальному заводу основну небезпеку становить не стільки радіація, скільки хімічно токсичний гексафторид урану, який може утворитися при розпорошенні матеріалу. Водночас АЕС Бушер є якісно іншою загрозою: діючий реактор містить паливо з набагато вищим рівнем радіоактивності, і його пошкодження може призвести до наслідків, порівнянних із Чорнобилем.

Чому це важливо для розуміння ядерних ризиків

Ситуація навколо Ірану є безпрецедентною в постхолодновоєнній історії: уперше масштабні удари завдаються по країні зі значними запасами збагаченого урану та розвиненою ядерною інфраструктурою. Попередні конфлікти за участю ядерних держав або країн, що мали ядерні амбіції, не досягали такого масштабу.

«Ті, хто читав історію попередніх інцидентів — навмисних чи випадкових — дуже добре розуміють, про що йдеться», — наголосила Ханан Балхі. Вона нагадала, що її регіон відповідає за 22 країни з населенням 750 мільйонів людей, де і без того тривають численні гуманітарні кризи.

Регіон містить кілька діючих ядерних реакторів: ОАЕ мають чотири енергоблоки, Йорданія та Сирія — дослідницькі реактори. Потенційне радіаційне забруднення Перської затоки поставить під загрозу опріснювальні станції, від яких залежить питна вода для десятків мільйонів жителів аридного регіону. Протока Ормуз, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти, вже фактично заблокована Іраном.

Цікаві факти

  1. Йодид калію, розповсюджений ВООЗ у регіоні, діє лише проти одного типу ядерної загрози — радіоактивного йоду-131. Він захищає щитоподібну залозу, заповнюючи її стабільним йодом. Але він не захищає від інших радіонуклідів, зовнішнього опромінення чи радіоактивного цезію-137 — основного забруднювача після Чорнобиля. Детальніше — на сайті ВООЗ.
  2. АЕС Бушер у разі серйозного пошкодження могла б забруднити Перську затоку — замкнений напівзакритий водоймище, де циркуляція води займає роки. Порівняно з Чорнобилем, де радіація потрапила у відкрите Балтійське море, забруднення затоки мало б значно триваліші наслідки.
  3. Чорнобильська катастрофа 1986 року забруднила понад 200 000 км² Європи та призвела до евакуації понад 350 000 людей. За даними ВООЗ, наслідки для здоров’я відчуваються досі, понад 40 років потому.
  4. За даними Інституту науки і міжнародної безпеки, Іран на момент початку ударів мав накопичено щонайменше 441 кг урану, збагаченого до 60%. Теоретично для виготовлення однієї ядерної бомби потрібно близько 20 кг збагаченого до 90% урану, але перехід від 60% до 90% потребує значно менших зусиль, ніж з природного рівня.

FAQ

Чи була зафіксована радіація після ударів по ядерних об’єктах Ірану? За офіційними даними МАГАТЕ та власного іранського моніторингу — ні. Рівні радіаційного фону в сусідніх країнах залишалися в межах норми. МАГАТЕ продовжує постійний моніторинг ситуації, хоча доступ інспекторів на окремі об’єкти обмежений.

Чому ВООЗ згадує саме ядерну зброю, а не лише аварію на АЕС? ВООЗ відповідає за підготовку до будь-яких сценаріїв, включно з найгіршими. Регіональний директор Ханан Балхі пояснила, що організація готується до ядерного інциденту «в широкому сенсі» — це і удар по реактору, і застосування тактичної ядерної зброї. Обидва варіанти мають принципово різні, але катастрофічні наслідки для охорони здоров’я.

Чи може радіаційне забруднення з Ірану досягти України або Європи? При аварії на рівні Чорнобиля — так, залежно від напрямку вітрів. Однак Іран розташований значно далі від України, ніж Чорнобиль. За прогнозами фахівців, безпосередній ризик для Центральної Європи від ймовірних інцидентів в Ірані набагато нижчий, ніж від чорнобильської катастрофи.

Відстань від атомної електростанції Бушер до Дубая — менше 1000 кілометрів. Якби там стався аварійний викид, порівнянний з Чорнобилем, за кілька днів радіоактивна хмара могла б накрити не лише весь Перський залив, а й Пакистан, Афганістан та — залежно від вітрів — частину Індії з населенням понад мільярд людей. І це при тому, що АЕС Бушер так і не зазнала прямого серйозного удару.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button