Астрономи за допомогою космічного телескопа Габбла пролили світло на недавню історію нашої найближчої великої сусідки — галактики Андромеди. Новий аналіз показує, що за останні десятки мільйонів років темпи народження зір в Андромеді різко впали, і, як пише Space Astronomy, найімовірніше в цьому «винна» її менша супутниця — галактика M32.
Команда астрономів, використовуючи спостереження Габбла за окремими зорями Андромеди, показала, що швидкість утворення нових світил у цій спіральній галактиці за останні 40 мільйонів років драматично впала. Дослідники знаходять нові свідчення того, що до цього може бути причетна невелика галактика-супутник Andромеди — M32.
Один із авторів роботи, аспірант Університету Вашингтона Тобін Вайнер (Tobin Wainer), наголошує, що прямо пов’язати сповільнення формування зір саме з дією M32 поки що не можна, але ця галактика залишається «найімовірнішим підозрюваним».
Як змінювалася зоряна історія Андромеди
Астрономи вже знали з попередніх досліджень, що близько 2 мільярдів років тому в Андромеді стався сплеск утворення зір — імовірно через зіткнення з невідомою галактикою. Також було відомо, що після цього буму процес поступово сповільнювався. Однак темп цього «гальмування» залишався незрозумілим, а від нього залежить, як саме складається еволюційна історія галактики.
На відстані приблизно 2,5 мільйона світлових років Андромеда досить близька, щоб Габбл міг розрізнити в ній окремі зорі. За останні роки телескоп провів два великі огляди цієї галактики. Хоча Габбл бачить лише зорі, яскравіші за наше Сонце, ці огляди надали дослідникам каталог з близько 200 мільйонів зір, що охоплює приблизно дві третини диска Андромеди.
Вайнер і його колеги поділили спостережувану область на дрібну сітку — квадрати розміром близько 300 світлових років з кожного боку. Для кожного такого фрагмента вони реконструювали історію формування зір за їхніми кольорами.
Якщо в певному квадраті багато яскравих блакитних зір, це означає, що там недавно активно народжувалися нові світила: масивні блакитні зорі живуть недовго й свідчать про свіжі спалахи зореутворення. Якщо ж у ділянці переважають дрібніші й червоніші зорі, вони, як правило, старші та довгоживучі, отже, там давно не було значних «зоряних дитсадків».
Зоряний конвеєр сповільнюється
Зіставивши мозаїку з цих ділянок, астрономи відновили загальну картину. Приблизно 500 мільйонів років тому Андромеда в середньому щороку перетворювала на нові зорі масу газу й пилу, еквівалентну
Близько 40 мільйонів років тому, за оцінками команди, галактика вже утворювала лише приблизно половину сонячної маси в зорях на рік. Після цього темпи зореутворення пішли в круте піке. Сьогодні вони становлять лише близько однієї п’ятої сонячної маси щороку.
Дослідники виявили й просторову нерівномірність цього процесу. Сповільнення особливо помітне на одній конкретній стороні диска Андромеди, причому починаючи приблизно 60 мільйонів років тому. Саме з цього боку галактика розташована найближче до M32.
M32 — підозрюваний номер один
Галактика M32 уже давно привертає до себе підозріливу увагу астрономів. Вона є компактним супутником Андромеди (офіційно M31) і знаходиться всього приблизно за 16 000 світлових років від її диска. За зовнішнім виглядом M32 нагадує «обрубок» спіральної галактики, що позбулася своїх рукавів.
Один із можливих сценаріїв полягає в тому, що M32 — це ядро колишньої спіральної галактики, чиї зовнішні частини були розірвані під час минулого зіткнення з масивнішою Андромедою. Якщо це так, то сліди цього зіткнення можуть проявлятися і в сучасному пригніченні утворення зір у диску M31.
Поки що цей зв’язок не підтверджено остаточно, але часовий збіг сповільнення зореутворення та його посилення саме з боку M32, за версією астрономів, виглядає характерним «відбитком пальця» можливої взаємодії галактик.
Нові телескопи — нові підказки
Учені сподіваються незабаром отримати ще детальнішу картину. Подібно до Габбла, новий космічний телескоп Nancy Grace Roman, запуск якого заплановано на кінець серпня, також зможе вимірювати зорі в Андромеді.
Roman матиме значно ширше поле зору, ніж Габбл, тож зможе охопити ще більшу частину диска Андромеди з високою роздільною здатністю. Це дасть змогу уточнити карти зореутворення, краще відстежити, як змінювалися темпи народження зір у просторі й часі, та перевірити, наскільки сильно M32 вплинула на еволюцію свого великого сусіда.