Білі смуги в небі, які залишають літаки, можуть бути не менш небезпечними для клімату, ніж викиди CO₂ від авіації. Новий звіт консалтингової компанії Klima Consulting, підготовлений для організації Transport & Environment (T&E) і написаний колишнім науковцем МГЕЗК Олів’є Буше (Olivier Boucher), показує: уникнення утворення конденсаційних слідів здатне відтермінувати авіаційне потепління приблизно на десять років. Про результати пише CleanTechnica.
Як сліди від літаків гріють планету
Конденсаційні сліди — це хмари з кристалів льоду, що утворюються з вихлопних газів літака у вологому холодному повітрі. За оцінками авторів звіту, вони роблять внесок у глобальне потепління, співмірний з впливом вуглекислого газу від авіаперельотів. При цьому їх створює лише невелика частка всіх рейсів.
Розрахунки Klima Consulting свідчать, що якби вдалося запобігати утворенню таких слідів, підсилене авіацією потепління у розмірі близько 0,08 °C планета досягла б не у 2040 році, а приблизно у 2050-му. Тобто внесок авіації в нагрівання клімату можна було б зрушити у часі на одне десятиліття.
Якщо почати цілеспрямоване зменшення впливу конденсаційних слідів із 2030 року та скоротити їхній «розігріваючий» ефект удвічі, це могло б запобігти приблизно 0,025 °C додаткового потепління до 2050 року і близько 0,049 °C — до 2070-го.
У температурному бюджеті, сумісному зі стримуванням глобального потепління в межах 2 °C, така стратегія фактично звільнила б додаткові 3–5 відсоткових пунктів у проміжку 2025–2050 років, які інакше були б «витрачені» авіацією.
Чому боротьба з конденсаційними слідами така ефективна
Аналіз показує, що глобальне енергоспоживання авіації може більш ніж подвоїтися до 2050 року порівняно з 2019-м, якщо галузь і далі зростатиме без обмежень. На цьому тлі скорочення впливу конденсаційних слідів виглядає одним з найдешевших і найшвидших підходів до зменшення кліматичних наслідків перельотів.
За нинішнього рівня авіатрафіку зниження глобального потеплюючого ефекту конденсаційних слідів удвічі могло б уникнути від 67 до 225 млн тонн CO₂-еквіваленту на рік (у 100-річному горизонті оцінки). Це відповідає приблизно 7–23% глобальних викидів CO₂ від авіації у 2025 році або річним викидам 15–50 мільйонів бензинових легкових автомобілів.
Дослідники підкреслюють, що найбільшу користь дає сфокусоване втручання. У 2019 році всього 3% рейсів відповідали за 80% загального «розігріваючого» ефекту конденсаційних слідів. Значна частина найшкідливіших перельотів відбувалася вночі та взимку, коли сліди довше зберігаються й сильніше впливають на радіаційний баланс атмосфери.
У звіті наголошується, що прості заходи — перерозподіл маршрутів або зміна часу вильоту окремих рейсів — можуть суттєво зменшити утворення конденсаційних слідів і відкласти вплив авіації на потепління без кардинальної перебудови галузі.
Позиція T&E та спротив індустрії
Авіаційна директорка T&E Діана Вітрі (Diane Vitry) називає конденсаційні сліди «низько висячими плодами» декарбонізації авіації. Вона підкреслює, що перенаправлення або незначне перенесення в часі лише частини рейсів може відтермінувати вплив галузі на клімат на приблизно десять років і допомогти уникнути цінних часток градуса додаткового потепління.
Попри це, нині не існує обов’язкових міжнародних чи регіональних правил, які би прямо спрямовували авіакомпанії на скорочення не-CO₂ впливів, зокрема конденсаційних слідів. Автори звіту пов’язують це з багаторічною бездіяльністю, підсиленою твердженнями авіаційної індустрії, що наука про такі ефекти нібито ще надто невизначена для рішучих кроків.
Як реагує ЄС і що пропонують дослідники
У 2025 році Єврокомісія розпочала моніторинг не-CO₂ викидів авіації. Лише нещодавно, в рамках перегляду Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), запропоновано надавати авіакомпаніям безкоштовні квоти тим, хто ефективно уникає утворення конденсаційних слідів.
Новий звіт T&E підсумовує сучасний стан знань про вплив конденсаційних слідів. Висновок авторів: наукових доказів уже достатньо, щоб діяти за принципом обережності і впроваджувати політику з їхнього скорочення, навіть якщо окремі аспекти ще потребують уточнення. Жодна з наявних невизначеностей, на думку дослідників, не є перешкодою для запуску програм уникнення конденсаційних слідів у Європі.
Уже цієї зими консорціум за участю уряду Великої Британії та служб управління повітряним рухом планує провести перше у світі масштабне випробування в океанічному повітряному просторі над Північної Атлантикою. Мета — оцінити, як зміна маршрутів на великій площі може зменшити тепловий ефект конденсаційних слідів.
Не заміна скороченню CO₂, а доповнення
Водночас автори застерігають: ефект зниження температури триває лише доти, доки заходи з уникнення конденсаційних слідів постійно підтримуються. Це означає, що їх треба поєднувати з глибоким зменшенням викидів CO₂ в авіації, а не розглядати як альтернативу декарбонізації сектору.
T&E пропонує кілька кроків для ЄС:
- розширити до 2027 року схему моніторингу не-CO₂ викидів на всі рейси, щоб поліпшити наукове розуміння цих впливів;
- підтримати ініціативу Єврокомісії щодо безкоштовних квот EU ETS для авіакомпаній, які впроваджують уникнення конденсаційних слідів;
- спрямувати дослідницькі програми на ключові невизначеності, що стримують впровадження таких заходів, зокрема на поліпшення прогнозів вологості та супутниковий моніторинг конденсаційних слідів у реальному часі.
Таким чином, зменшення утворення конденсаційних слідів постає як відносно недорогий та технічно досяжний інструмент, який може виграти для світу додатковий час у боротьбі з кліматичною кризою, але не скасовує потреби радикально скорочувати викиди вуглецю в авіації.