Рослини захищають від шкідників і хвороб різноманітними методами і технічними засобами, спрямовані на зниження шкоди від комах шкідників і хвороб рослин. Захисними заходами попереджають пошкоджуванність рослин шкідливими комахами шкідниками та хворобами і знищують їх при масовій появі.
Виділяють наступні методи боротьби з шкідниками та хворобами рослин: хімічний (найефективніший, з використанням пестицидів), агротехнічний, механічний, біологічний, фізичний і карантин рослин. Однак не один з цих методів не є універсальним. Найбільш більший ефект у боротьбі зі шкідниками та хворобами дає хімічний метод боротьби з використанням пестицидів відповідно до умов навколишнього середовища.
Застосування системи захисних заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами садових рослин і міських насаджень передбачає підвищення стійкості рослин шляхом створення сприятливих умов росту й розвитку рослин, придбання в розплідниках більш стійких сортів рослин до хвороб і комах шкідників.
Система захисних заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами саду передбачає підвищення стійкості рослин шляхом створення сприятливих умов зростання, покупка стійких сортів рослин і, звичайно ж, своєчасне обприскування і обробка садових і міських насаджень препаратами від хвороб і шкідників (фунгіцидами та інсектицидами).
Система захисних заходів визначається фахівцями із захисту рослин на підставі обстеження зелених насаджень та сигналізації про появу шкідників і хвороб рослин.
Агротехнічні способи захисту рослин
Агротехнічні способи боротьби в основному є попереджувальними, профілактичними, полягають у дотриманні правильних сівозмін, в правильній обробці і добриві грунту, в посівах доброякісними насінням, а також у виконанні всіх правил догляду за рослинами, збирання та зберігання врожаю.
При правильному чергуванні культур у сівозміні погіршуються умови харчування багатьох шкідливих комах.
Правильна обробка грунту різко погіршує умови життя багатьох видів шкідливих комах, грибних і бактеріальних паразитів, що перебувають на рослинних рештках, поверхні грунту та в орному її шарі. Крім того, робочі органи грунтообробних знарядь в процесі роботи знищують багато шкідників, механічно роздавлюючи і розрізаючи їх, руйнуючи їх оселі.
Внесення добрив, сприяючи кращому росту і розвитку рослин, посилює їх опірність ушкодженням шкідниками і поразок хворобами.
Боротьба з бур’янами – важлива агротехнічна міра, яка зменшує втрати врожаю від шкідників і хвороб. Бур’янами харчуються, на них зимують і розмножуються шкідники, що переходять потім на культурні рослини, а також розвиваються збудники деяких хвороб.
Багато шкідників (горохова, квасолева та інші зернівки, просяний комарик) і збудники хвороб (головешка злаків, багато хвороб картоплі) поширюються через насіннєвий матеріал.
Для знезараження від курній головешки насіння пшениці та ячменю піддають термічній високотемпературній обробці.
Ефективним заходом у боротьбі з сажкою і іржею є посів стійких проти цих хвороб сортів. Високо-стійким і проти різних видів іржі є сорти озимої пшениці, районовані в південно-степовій зоні – Безоста-1, Кавказ і Аврора.
Масовому поширенню шкідників і хвороб перешкоджають своєчасне прибирання врожаю і очищення полів від післяжнивних залишків. Рання прибирання погіршує умови харчування хлібних жуків, совок, зернових мух. Прибирання роздільним способом з негайним видаленням з полів соломи і полови перешкоджає скупченню личинок хлібного пильщика.
Біологічний метод захисту рослин від шкідників
Під біологічним методом розуміють використання живих організмів і продуктів їх життєдіяльності для регуляції чисельності шкідливих видів.
У практиці захисту рослин від шкідників найбільше значення отримали наступні напрямки біологічного методу.
Використання штучно розмножених ентомофагів і акарифагів. Широке поширення в боротьбі з різними видами совок, лучного метелика набуло застосування невеликого паразитичного комахи трихограми. Її розмножують в біолабораторіях і випускають в поле (20-100 тис. особин на 1 га) в період початку масової відкладання яєць шкідником. Дорослі особини трихограми знаходять яйця совок і відкладають в них своє яйце. Перевага цього паразита в тому, що він швидко розмножується (9-12 днів) і пригнічує шкідника. Такий спосіб застосування ентомофагів отримав назву сезонної колонізації. Подібним чином використовують паразитичну комаху габробракона проти гусениць різних совок. У захищеному грунті ефективно застосовують хижого кліща фітосейулюса проти павутинних кліщів, енкарзію – проти тепличної білокрилки, хижих галлиц, личинок златоглазок та інших хижаків – проти попелиць.
Охорона і використання місцевих ентомофагів
У різних агроценозах польових культур і садово-ягідних насаджень мешкає величезна кількість наших союзників у боротьбі зі шкідниками. Це численні види хижих турунів, сонечок, стафілінід, златоглазок, журчалок, хижих галлиц, клопів, численних паразитичних комах, павуків і багатьох інших енто- мофагов і акарифагів.
Помітна роль хижих турунів в обмеженні чисельності колорадського жука. Одна доросла жужелиця знищує за добу 3-5 личинок старшого віку і до 30-35 личинок молодших віків, або до 10 псевдогусіні ріпакової пильщика, або 3-5 гусениць листках вогнівки, або до 100 личинок галлиц. Один жук сонечка за добу знищує до 50 попелиць, а його личинки старшого віку – до 70 попелиць. Найдрібніше сонечко, яке називають стеторусом, за добу знищує в середньому 43 рухливі особини павутинних кліщів і 12 яєць. Прикладів подібного роду можна навести безліч, але й цих достатньо, щоб зробити один важливий висновок: роль місцевих ентомофагів у регулюванні чисельності фітофагів важко переоцінити. Отже, ентомофагів і акарифагів необхідно охороняти.
Хімічний метод
Сутність хімічного методу боротьби полягає в застосуванні проти шкідливих організмів різних хімічних речовин, найчастіше отруйних для них (пестициди). При систематичному застосуванні пестицидів виявляються деякі недоліки хімічного методу: накопичення отруйних залишків у сільськогосподарській продукції, небезпека отруєння людей і сільськогосподарських тварин, виникнення стійкості шкідників до пестицидів, масове розмноження шкідливих видів внаслідок загибелі ентомофагів. Також можна знайти ПАР (поверхнево активні речовини), що підсилюють дію активних речовин.
До хімічних методів боротьби зі шкідливими комахами відноситься також застосування речовин, що залучають, що відлякують комах або викликають у них безпліддя.
Такі речовини називаються аттрактантами. Відомі статеві атрактанти і харчові, що діють як кормові приманки, наприклад трімедлур, що привертає середземноморську плодову муху, а також – зброджують розчини цукру, патока і т. д. Аттрактанти можуть бути застосовані в комбінації з інсектицидами. Вивчаються і застосовуються деякі нові, перспективні напрями боротьби з використанням біологічно активних речовин – хімічних регуляторів поведінки комах, а також – регуляторів росту, розвитку і розмноження комах. Створені синтетичні препарати доречно розглядати в рамках хімічного методу (але не біологічного, як це іноді практикується). Серед хімічних регуляторів поведінки комах найбільшою популярністю користуються феромони, а з числа регуляторів росту, розвитку і розмноження комах – аналоги ювенільного гормону (ювеноїдів).
Розшифрована структура декількох сотень статевих феромонів комах і для багатьох з них створені синтетичні аналоги. Зокрема, в нашій країні з успіхом застосовуються пастки з аттрактантами (синтетичними статевими феромонами) яблуневої, сливової та східній плодожерок, непарного шовкопряда, гроздевой листовійки, ряду видів щелкунів. Вони використовуються для виявлення шкідників, встановлення сезонної динаміки їх популяцій, чисельності та термінів боротьби. Останнє можливо, якщо виявлено співвідношення між числом відловлюють особин і економічним порогом шкодочинності.
Синтетичні статеві феромони можуть бути використані і для боротьби зі шкідниками. Тут переважають два напрями: метод дезорієнтації самців, при якому навколишній простір насичується синтетичним статевим атрактантів, і створення «самцового вакууму».
Перспективне використання гормональних препаратів, і особливо синтетичних аналогів ювенільного гормону (ювеноїдів). Дія останніх може виявитися в порушенні метаморфоза і ембріонального розвитку і в припиненні діапаузи комах. Найбільш відомим з’єднанням з цієї групи є метопрен.
До групи інгібіторів синтезу хітину відноситься діфторбензурон, препаративна форма якого носить назву дімілін. Він володіє овіцідним, лярвіцідним і стерилізує дією.
Біологічно активні речовини можна застосовувати в комбінації один з одним (наприклад, інгібітори синтезу хітину і ювеноїдів з інсектицидами, стерилянти і з ентомофагами).
Застосування біопрепаратів
Біологічні препарати, діючим початком яких є мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, міцно входять в практику захисту рослин. В даний час широко застосовують лепідоцид і біток- сібаціллін проти листогризучих шкідників переважно із загону лускокрилих. Крім цих препаратів для застосування дозволені діпел, боверин, вертіціллін.
Застосування біопрепаратів, як і хімічних засобів захисту рослин, чітко регламентовано відносно використовуваних об’єктів і сільськогосподарських культур, норм витрати препарату, термінів обробок та інших параметрів. Біологічна ефективність біопрепаратів в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища і віку личинок (гусениць) шкідника, проти яких проводять обробки. Найкращого результату досягають у тому випадку, коли проводять обробки при температурі повітря вище 18 ° С і проти личинок (гусениць) молодших віків.
Застосування біологічно активних речовин
Це органічні речовини різноманітної хімічної природи, що володіють високою активністю в дуже малих концентраціях і специфічністю дії. У природі самець яблуневої плодожерки знаходить самку по мізерно малим кількостям феромону, що виділяється нею. Такі феромони синтезовані для багатьох видів комах і використовуються в боротьбі з ними. На практиці це здійснюють за допомогою феромонних пасток різної конструкції. Дно пастки покривається тонким шаром довго не висихає клею типу «Пестіфікс» або «Ліпофікс».
Якщо в плодовому саду повісити пастки з феромонами для яблуневої плодожерки (з розрахунку 1 пастка на 5-6 дерев), то можна відловити практично всіх самців. Решта незапліднених самок не дають потомства. Цей метод, що отримав назву самцового вакууму, найбільш безпечний для людини і відповідає всім екологічним вимогам, що пред’являються до методів, використовуваних у захисті рослин.
Використання трансгенних рослин
Це новий напрямок у захисті рослин від шкідників і хвороб. Воно засноване на досягненнях сучасної генної інженерії, здатної конструювати рослини з корисними для людини властивостями. В даний час у світовій практиці на мільйонах гектарах обробляють трансгенні рослини картоплі, що не ушкоджувані колорадським жуком. Таке несприйняття картоплі колорадським жуком пояснюється тим, що в геном картоплі вбудована ділянка ДНК бактерії Bacillus thuringiensis, відповідальної за синтез білків, токсичних для шкідника. Створення і культивування трансгенних рослин внесе суттєві зміни в традиційні методи захисту рослин.
Механічний метод
Під механічним методом боротьби мається на увазі використання різних пристосувань, що уловлюють шкідників, що перешкоджають їх пересуванню або пошкодження ними рослин, а також очищення кори, знищення рослинних залишків і т. д. Сюди відносяться, наприклад, прокладка крайових і направляючих канавок в боротьбі зі буряковим довгоносиком, накладка на стовбури ловчих поясів з мішковини, рогожі, папери для гусениць яблуневої плодожерки або клейових кілець, що перешкоджають самкам зимового п’ядуна, які мають недорозвинені крила, вилазити на дерева.
До механічного методу боротьби відносяться і такі заходи, як зняття за допомогою секатора зимових гнізд зі скупченнями гусениць златогузки або бояришници, зішкрябування з кори яйцекладок (наприклад, непарного шовкопряда), обрізка сухих гілок, очищення штамбів і скелетних гілок плодових дерев від відмерлої кори і спалювання її.
Механічний метод можна доповнювати хімічним: канавки можна опилити гексахлораном, ловчі пояси просочити якими-небудь інсектицидами.