Тривалі спостереження з супутника Suomi NPP і Aura дозволили зробити дуже позитивний висновок: гігантська озонова діра над Антарктидою почала повільно затягуватися. Цю інформацію підтверджують фахівці з американського космічного агентства NASA.
Діра зменшується, хоч і поволі, і це відбувається протягом як мінімум десяти останніх років.
Щоб робити правильні прогнози динаміки зростання або зменшення гігантської озонової діри, вчені створили два прилади. Один прилад заснований на властивості озонового шару поглинати ультрафіолет. Заміряючи розсіювання ультрафіолетового випромінювання, прилад дозволяє з високою точністю визначати реальний вміст озону в атмосфері на тій чи іншій ділянці. Більше того, супутниковий моніторинг озонової діри над Антарктидою використовує інформацію від спектрометрів і дані мікрохвильового зондування.
На підставі отриманих даних вчені констатували, що ділянка з мінімальним вмістом озону над Антарктидою досягла свого максимального розміру 16 вересня, після чого почала поступово зменшуватися.
Товщину озонової оболонки в земній атмосфері вимірюють добсоновскіми одиницями DU. У цих одиницях виміру виражається товщина озонового шару, якби його опустили на рівень моря. Одна DU дорівнює десяти мікрометрам. Нормальним вважається такий озоновий шар, товщина якого становить 220 DU. У реальності ж така концентрація озонового шару спостерігається лише на деяких ділянках стратосфери, а в більшості своїй він набагато тонший.
Нагадаємо, що восени 2012 року озонова діра над Антарктикою становила 21,2 млн кв. км, що стало найнижчим значенням з початку спостережень з 2002 року. Це послужило підставою глобальної кампанії по скороченню шкідливих для озонового шару викидів в атмосферу.
Натхнення: scienceblog.ru