Наука

Аеробні вправи можуть допомогти в боротьбі із захворюваннями печінки

Нещодавнє дослідження, проведене на тваринних моделях і опубліковане в “Metabolism”, висвітлює потенціал аеробних вправ у боротьбі з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Цей стан, найпоширеніший розлад печінки у світі, вражає майже чверть населення і часто несе значну соціальну стигму.

by @lawanastudio

Це дослідження, очолюване професором Марією Ізабель Ернандес-Альварес з Барселонського університету, Інституту біомедицини (IBUB) та Мережі біомедичних досліджень діабету та пов’язаних з ним метаболічних захворювань (CIBERDEM), а також Родріго Тронкосо та Віктором Кортесом з Університету Чилі, створює основу для нових методів оцінки стану пацієнтів та профілактичних стратегій проти прогресування НАЖХП.

Характерною ознакою жирової хвороби печінки, в тому числі неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), є значне накопичення ліпідних крапель (ЛПНЩ) у клітинах печінки.

“Наші результати підкреслюють ефективність аеробних вправ, що характеризуються тривалою помірною фізичною активністю, для покращення засвоєння жирів. Про це свідчить зменшення розміру ліпідних крапель, що згодом зменшує тяжкість захворювання”, – стверджує провідний автор дослідження.

Дослідження заглиблюється в нюанси енергетичних потреб, викликаних фізичними вправами, з’ясовуючи динамічні зміни у фізичній та функціональній взаємодії між ліпідними краплями та мітохондріями, основними джерелами енергії в клітинах. Особлива увага приділяється підгрупі мітохондрій, так званим перикапілярним мітохондріям (ПКМ), де відбувається посилене окислення ліпідів, що допомагає запобігти прогресуванню хвороби.

Це дослідження виявило раніше невизнаний зв’язок між краплями ліпідів (ЛПНЩ) і мітохондріями, що має вирішальне значення для підтримання рівноваги в метаболізмі жирів.

“Хоча встановлено, що фізичні вправи покращують перебіг жирової хвороби печінки, про прямий вплив на взаємодію між печінковими ЛП і мітохондріями до цього часу було невідомо”, – зазначає Марія Ізабель Ернандес-Альварес (Maria Isabel Hern?ndez-Alvarez).

Дослідження також проливає світло на роль мітофузину 2 (Mfn-2), білка, розташованого на зовнішній мембрані мітохондрій. Цей білок відіграє важливу роль у зміні зв’язку між краплями ліпідів та певною підгрупою мітохондрій. “

Ми спостерігали зменшення вмісту насичених жирних кислот у мітохондріальних мембранах печінки тварин, що тренувалися, що свідчить про підвищену плинність мітохондріальної мембрани”, – зазначає дослідниця.

Цікаво, що у мишей з відсутністю гена Mfn-2, які піддавалися фізичним навантаженням, не було виявлено жодних помітних змін у насиченні жирних кислот і метаболізмі. Ці результати вказують на участь білка Mfn-2 у регулюванні жирнокислотного складу мітохондріальної мембрани у відповідь на фізичне навантаження.

Дослідження припускає, що білок Mfn-2 модулює викривлення мітохондріальної мембрани, сприяючи окисленню жирів в окремій мітохондріальній групі через взаємодію та утворення доменів з мембранними фосфоліпідами.

Це дослідження знаменує собою значний крок у розумінні медіаторів та молекулярних механізмів, що потенційно може сприяти розробці інноваційних стратегій для запобігання прогресуванню НАЖХП.

“Враховуючи роль Mfn-2 у формуванні мітохондріальної структури та функції печінки, маніпулювання його рівнями та активністю може запропонувати терапевтичні шляхи для полегшення запалення та фіброзу, пов’язаних з НАЖХП”, – підсумовує провідний дослідник.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button